Якщо пародія, то тільки гарна…
Що ви знаєте про пародії? Комедійний сатиричний жанр, але не тільки… Для відомих брендів – це ахіллесова п’ята, адже пародія з гарного жарту може легко перерости в порушення прав інтелектуальної власності.
Між плагіатом та пародією
Об’єктом пародії може стати книга, фільм, телевізійне шоу та навіть ваша торговельна марка. Російський письменник Дмитро Ємець намагався довести, що його книга “Таня Гроттер та чарівний контрабас” не є плагіатом оригінальних творів Джоан К. Роулінг, стверджуючи що його твір – це пародія на створений письменницею чарівний світ. І справді, в сфері авторського права пародія, карикатура та попурі є проявом свободи творчості та свободи вираження поглядів, а тому не вважаються порушенням авторських прав відповідних осіб. Проте нідерландський суд не сприйняв виражену позицію, зазначивши, що обсяг запозичень в книзі російського письменника перевищує наявний рівень сатири. Ось така різниця між плагіатом та пародією. Натомість, прикладом вдалої сатиричної літературної пародії є роман-антиутопія Олдоса Гакслі “Прекрасний новий світ”, яка стала відповіддю на утопії Герберта Веллса “Сучасна утопія”, “Люди як боги”.
Якщо робите пародію – дотримуйтесь правил.
Пародійний характер може мати і торговельна марка. Пародійна торговельна марка завжди містить елемент сатири, висміювання, жарту чи забави. Пародія спирається на ймовірну гумористичну різницю з оригінальним позначенням. Проте як бути з фактом, що в основі пародії чужа інтелектуальна власність? Чи є це порушенням?
Підходи в країнах різняться. Зокрема, національні законодавства окремих країн не містять жодного згадування про таке явище як “пародіювання торговельних марок”. В Україні питання пародійних торговельних марок окремо не врегульовано. Подібна ситуація спостерігається і, до прикладу, у Великобританії. Водночас, практика Сполучених Штатів Америки та Європейського Союзу вирізняється наявністю розвинутих підходів до визначення меж між добросовісним пародіюванням та порушенням прав на торговельну марку. Якщо узагальнювати, то щоб не стати жертвою власного жарту, необхідно дотримуватись простих правил:
(а) Пародійна торговельна марка не має вводити споживачів в оману щодо походження товарів чи послуг. У споживачів не має виникнути думки, що той чи інший товар або ті чи інші послуги походять від пародійного спін-оффа або що пародійна та оригінальна торговельні марки комерційно пов’язані.
(б) Пародійна торговельна марка не має розмивати впізнаваність оригінальної торговельної марки.
(в) Пародійна торговельна марка повинна містити елементи сатири, критики чи висміювання.
(г) Пародійна торговельна марка повинна використовуватись добросовісно, тобто без мети введення споживачів в оману чи завдання шкоди оригінальному бренду та його репутації.
Прибутковість пародійного жанру
Пародійні позначення можна умовно розділити на два види:
(а) Ті, що мають некомерційний характер: вони слугують для привернення уваги до певної проблематики. З таким торговельними марками не виникає питань, адже їх використання є проявом фундаментального права на свободу вираження та зазвичай не вважається порушенням прав на оригінальну торговельну марку. До прикладу, В 1984 р. в Німеччині громадська організація Aktive Heidelberger Nichtraucher використала позначення “Mordoro” в якості пародії на торговельну марку “Marlboro” на розповсюджуваному ними календарі для осіб, що не курять.
(б) Ті, що мають комерційний характер та використовуються щодо певних товарів або послуг. З такими торговельними марками складніше. Проте комерційний характер не є однозначним свідченням порушення прав. Якщо торговельна марка відповідає висвітленим вище вимогам (не вводить в оману, не сприяє розмиттю торговельної марки, має сатиричний та добросовісний характер), то використання останньої все ж буде правомірним.
