5 December, 2024

Співавторство та авторське право: практичні поради

Інсайти
8 хвилин

Співавторство – це захоплюючий процес, що дозволяє об’єднати творчі зусилля кількох людей для створення спільного твору. Однак, без чіткого розуміння правових аспектів, співавторство може призвести до конфліктів та непорозумінь. Як правильно розподілити авторські права, уникнути суперечок та забезпечити успішну співпрацю? Ця стаття допоможе вам розібратися в тонкощах співавторства та авторського права, надасть практичні поради та рекомендації. Якщо вас цікавить тема захисту авторських прав в цілому, рекомендуємо також ознайомитися зі статтею “Авторське право: як захистити свої твори в Україні?“. Далі ми детально розглянемо всі аспекти співавторства, щоб допомогти вам успішно реалізувати ваші творчі проекти.

Розділ 1: Що таке співавторство?

Співавторство — це форма творчої співпраці, коли кілька осіб спільно створюють твір. Для того, щоб правильно врегулювати відносини між співавторами та уникнути конфліктів у майбутньому, важливо розуміти правові основи та види співавторства. У цьому розділі ми розберемо визначення співавторства згідно із законодавством України та розглянемо різні форми спільної творчості, щоб ви могли чітко визначити, який саме вид співавторства відповідає вашій ситуації. Це знання допоможе вам правильно розподілити авторські права та ефективно співпрацювати з іншими авторами.

Підрозділ 1.1: Визначення та правові основи

Згідно із Законом України “Про авторське право і суміжні права”, співавторство виникає, коли твір створений спільною творчою працею двох чи більше осіб. Важливо, щоб кожен зі співавторів вніс свій творчий внесок у створення твору. Недостатньо простої технічної допомоги чи виконання вказівок одного з авторів. Кожен співавтор повинен бути автором частини твору, яка може існувати самостійно як окремий об’єкт авторського права, або ж їх внески повинні бути настільки переплетені, що розділити їх неможливо.

Ключові аспекти визначення співавторства:

  • Спільна творча праця: Співавторство передбачає активну участь кожного автора у творчому процесі.
  • Творчий внесок: Кожен співавтор повинен внести свій оригінальний творчий вклад у створення твору.
  • Неподільність твору (необов’язково): Твір може бути як неподільним, коли внески співавторів настільки переплетені, що їх неможливо розділити, так і складатися з частин, що можуть існувати окремо.

Правові основи співавторства ґрунтуються на наступних принципах:

  • Презумпція рівності часток: Якщо інше не передбачено договором між співавторами, вважається, що їх частки у авторському праві на твір є рівними.
  • Спільне здійснення майнових прав: Майнові права на твір належать співавторам спільно. Будь-яке використання твору, що передбачає отримання винагороди, потребує згоди всіх співавторів.
  • Незалежне здійснення особистих немайнових прав: Кожен співавтор має право самостійно здійснювати свої особисті немайнові права на твір, такі як право авторства, право на ім’я та право на недоторканність твору.

Розуміння цих правових основ є важливим для правильного розподілу авторських прав та уникнення конфліктів між співавторами.

Підрозділ 1.2: Види співавторства

Співавторство може проявлятися у різних формах. Закон України “Про авторське право і суміжні права” виділяє два основні види співавторства:

  • Спільний твір: Це твір, створений неподільною творчою співпрацею співавторів. Внески кожного автора настільки переплетені, що їх неможливо виділити як окремі самостійні твори. Прикладом спільного твору може бути картина, написана двома художниками разом, або пісня, музику до якої написав один автор, а слова — інший. У цьому випадку розподіл авторських прав здійснюється відповідно до їхньої домовленості, а за відсутності такої – вважається, що їхні частки рівні.
  • Збірний твір: Це твір, що складається з окремих самостійних творів різних авторів, об’єднаних за спільним задумом у єдине ціле. Прикладами збірних творів можуть бути збірники віршів різних поетів, наукові збірники статей, енциклопедії. У випадку збірного твору кожен автор зберігає авторське право на свій окремий твір, але для використання збірного твору в цілому необхідно отримати дозвіл від усіх авторів, чиї твори включені до збірника. Використання окремого твору, що входить до збірного, регулюється окремо з автором цього твору.

Відмінності між спільним та збірним твором:

Ознака Спільний твір Збірний твір
Подільність Неподільний Складається з окремих творів
Авторське право Спільне авторське право на весь твір Кожен автор зберігає авторське право на свій твір
Використання Використання потребує згоди всіх співавторів Використання збірника потребує згоди всіх авторів, використання окремого твору – згоди його автора
Приклади Картина, написана двома художниками, пісня з музикою одного автора та словами іншого Збірник віршів, науковий збірник статей

Визначення виду співавторства є ключовим для розуміння того, як саме будуть розподілені авторські права та як буде регулюватися використання твору. Важливо враховувати ці особливості при укладанні договорів та під час спільної роботи над творчим проектом.

Розділ 2: Права співавторів

Співавторство, як і індивідуальне авторство, наділяє авторів певними правами на створений твір. Ці права поділяються на майнові та особисті немайнові. Розуміння цих прав та їх особливостей у контексті співавторства є ключовим для уникнення конфліктів та побудови успішної співпраці. У цьому розділі ми детально розглянемо як майнові, так і особисті немайнові права співавторів, а також пояснимо, як вони реалізуються на практиці. Знання своїх прав та прав своїх колег-співавторів допоможе вам уникнути непорозумінь та забезпечить ефективну роботу над спільними проектами.

Підрозділ 2.1: Майнові права

Майнові права співавторів — це права на використання твору будь-яким способом, що приносить економічну вигоду. Ці права належать співавторам спільно, і їх реалізація потребує згоди всіх співавторів, якщо інше не передбачено договором.

Як розподіляються майнові права:

  • Презумпція рівності часток: За замовчуванням, якщо співавтори не домовилися про інше, вважається, що їх частки в майнових правах рівні. Це означає, що кожен співавтор має право на рівну частину доходу від використання твору.
  • Договір про розподіл часток: Співавтори можуть укласти договір, в якому визначити конкретні частки кожного з них у майнових правах. Наприклад, якщо один співавтор вніс значно більший вклад у створення твору, він може мати право на більшу частку доходу.
  • Використання твору за взаємною згодою: Будь-яке використання твору з метою отримання прибутку, таке як продаж, прокат, публічний показ, потребує згоди всіх співавторів. Один співавтор не може самостійно розпоряджатися майновими правами на твір без згоди інших.
  • Винятки з правила одностайності: В деяких випадках закон передбачає винятки з правила одностайності. Наприклад, кожен зі співавторів має право самостійно використовувати твір для створення нового твору, якщо це не завдає шкоди використанню спільного твору.

Приклади реалізації майнових прав:

  • Публікація книги: Для публікації книги, написаної в співавторстві, необхідна згода всіх співавторів. Дохід від продажу книги розподіляється між ними згідно з їхніми частками.
  • Екранізація сценарію: Якщо сценарій фільму написаний в співавторстві, для його екранізації потрібна згода всіх співавторів.
  • Використання фотографії в рекламі: Якщо фотографія створена в співавторстві, для її використання в рекламній кампанії необхідно отримати дозвіл від усіх співавторів.

Чітке розуміння та дотримання правил розподілу та реалізації майнових прав допоможе уникнути конфліктів між співавторами та забезпечить успішну співпрацю. Укладення договору, в якому детально прописані всі аспекти майнових прав, є рекомендованим кроком для будь-якого проекту, створеного в співавторстві.

Підрозділ 2.2: Особисті немайнові права

Особисті немайнові права співавторів — це права, тісно пов’язані з особистістю автора і не мають майнового характеру. Вони належать кожному співавтору окремо і не можуть бути передані іншим особам. До таких прав належать: право авторства, право на ім’я та право на недоторканність твору.

Право авторства гарантує кожному співавтору можливість вважатися автором твору та вимагати визнання цього факту. Право на ім’я дозволяє співавтору використовувати твір під своїм справжнім іменем, псевдонімом або ж анонімно. Право на недоторканність твору дає співавтору можливість заборонити будь-які зміни, спотворення чи інші втручання у твір, які можуть зашкодити його честі та репутації.

При використанні твору, створеного в співавторстві, важливо пам’ятати про особливості реалізації особистих немайнових прав. Слід вказувати імена всіх співавторів, якщо інше не погоджено між ними. Хоча кожен співавтор може самостійно здійснювати свої права на ім’я та недоторканність твору, він повинен враховувати інтереси інших співавторів. Будь-які зміни в творі, що можуть зашкодити честі та репутації колег, повинні бути з ними погоджені.

Наприклад, один зі співавторів може опублікувати свою частину спільного твору під псевдонімом, але інші співавтори мають бути вказані під своїми справжніми іменами (якщо вони самі не обрали псевдоніми). Також співавтор може заборонити внесення змін до твору, які, на його думку, спотворюють його творчий задум та завдають шкоди його репутації.

Захист особистих немайнових прав — важлива складова співавторства. Взаємна повага та врахування інтересів усіх учасників творчого процесу допоможуть зберегти цілісність твору та уникнути конфліктних ситуацій.

Розділ 3: Договір між співавторами

Успішне співавторство базується не лише на творчому взаєморозуміння, а й на чітких домовленостях щодо прав та обов’язків кожного учасника. Договір між співавторами — це ключовий інструмент, який допомагає уникнути конфліктів, захистити інтереси кожного автора та забезпечити ефективну співпрацю. У цьому розділі ми розглянемо, чому так важливо укладати договір, який зміст він повинен мати та наведемо зразок договору про співавторство. Це допоможе вам правильно оформити ваші стосунки зі співавторами та захистити ваші права на спільний твір.

Підрозділ 3.1: Для чого потрібен договір?

Договір між співавторами — це не просто формальність, а важливий інструмент, що допомагає уникнути непорозумінь та конфліктів під час спільної роботи та подальшого використання твору. Він забезпечує чіткий розподіл прав та обов’язків кожного учасника. Без договору розподіл авторських прав визначається за замовчуванням, що не завжди відповідає реальному внеску кожного співавтора.

Договір також регулює порядок використання твору. Він визначає, як співавтори можуть використовувати твір, хто має право надавати дозволи на його використання третім особам, та як розподіляється дохід від використання. Без договору використання твору потребує згоди всіх співавторів, що може значно ускладнити процес, особливо якщо досягти спільної згоди важко.

Договір — це запорука уникнення конфліктів. Чіткі домовленості, зафіксовані в ньому, допомагають запобігти непорозумінням та суперечкам, забезпечуючи мирне вирішення спірних питань. Без договору навіть незначні розбіжності можуть перерости у серйозні конфлікти, що негативно вплине на подальшу співпрацю та долю твору.

Нарешті, договір захищає інтереси кожного співавтора. Він гарантує, що права кожного будуть дотримані. Без договору існує ризик порушення прав одного співавтора іншими, наприклад, шляхом використання твору без їх згоди або привласнення більшої частки доходу.

Отже, укладення договору — це прояв взаємної поваги та відповідальності співавторів, а також інвестиція в успішну співпрацю та майбутнє спільного твору.

Підрозділ 3.2: Зміст договору

Договір між співавторами повинен чітко та детально регулювати всі важливі аспекти їхньої співпраці. Ось основні пункти, які рекомендується включити до договору:

  • Предмет договору: Чітко визначити, який саме твір є предметом договору, його назву, вид (літературний, музичний, художній тощо) та короткий опис.
  • Сторони договору: Вказати повні імена та контактні дані всіх співавторів.
  • Внесок кожного співавтора: Детально описати творчий внесок кожного співавтора у створення твору. Це важливо для визначення часток у авторському праві.
  • Розподіл майнових прав: Вказати, як розподіляються майнові права на твір між співавторами. Якщо частки рівні, це варто прописати. Якщо ні, вказати конкретні частки кожного співавтора.
  • Порядок використання твору: Визначити, як твір може бути використаний (продаж, прокат, публічний показ тощо), хто має право укладати договори на використання твору з третіми особами, та як буде розподілятися дохід від використання.
  • Порядок внесення змін до твору: Визначити, чи можуть співавтори вносити зміни до твору самостійно, чи для цього потрібна згода всіх співавторів.
  • Відповідальність сторін: Вказати відповідальність співавторів за порушення умов договору.
  • Строк дії договору: Визначити строк дії договору та умови його продовження або розірвання.
  • Інші умови: Договір може містити й інші умови, які співавтори вважають важливими для їхньої співпраці.

Чітко продуманий та складений договір допоможе вам уникнути конфліктів та забезпечить успішну реалізацію вашого творчого проекту.

Підрозділ 3.3: Зразок договору

Наведений нижче зразок договору про співавторство є орієнтовним і може бути адаптований до конкретних обставин вашої співпраці. Перед використанням цього зразка рекомендується проконсультуватися з юристом.

ДОГОВІР ПРО СПІВАВТОРСТВО

м. [Місто], Україна [Дата]

Ми, що нижче підписалися, [ПІБ автора 1], паспорт [серія та номер], що проживає за адресою: [адреса автора 1], та [ПІБ автора 2], паспорт [серія та номер], що проживає за адресою: [адреса автора 2], надалі “Співавтори”, уклали цей договір про наступне:

  1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. Предметом цього договору є створення [назва твору], надалі “Твір”, який являє собою [вид твору, наприклад, літературний твір – роман].

  1. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СПІВАВТОРІВ

2.1. Співавтори зобов’язуються спільно створити Твір, докладаючи до цього рівних зусиль.
2.2. [ПІБ автора 1] відповідає за [опис внеску автора 1, наприклад, написання першої частини роману].
2.3. [ПІБ автора 2] відповідає за [опис внеску автора 2, наприклад, написання другої частини роману].
2.4. Майнові права на Твір належать Співавторам у рівних частках.
2.5. Будь-яке використання Твору, що передбачає отримання винагороди (продаж, публікація, екранізація тощо), здійснюється за взаємною згодою Співавторів.
2.6. Дохід від використання Твору розподіляється між Співавторами порівну.

  1. ІНШІ УМОВИ

3.1. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом [строк дії договору].
3.2. Усі спори, що виникають з цього договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі неможливості досягти згоди – у судовому порядку.

  1. ПІДПИСИ СТОРІН

[ПІБ автора 1] /підпис/

[ПІБ автора 2] /підпис/

Зверніть увагу: Цей зразок договору є спрощеним та не враховує всіх можливих нюансів. Для складання договору, що повністю відповідає вашим потребам, рекомендується звернутися до юриста, який спеціалізується на питаннях інтелектуальної власності.

Розділ 4: Як уникнути конфліктів між співавторами?

Співавторство — це співпраця, яка, як і будь-яка інша, може супроводжуватися конфліктами. Однак, більшості непорозумінь можна запобігти, якщо дотримуватися певних правил та будувати стосунки на основі взаємної поваги та довіри. У цьому розділі ми розглянемо практичні поради, які допоможуть вам уникнути конфліктів між співавторами та створити продуктивну атмосферу для спільної творчості.

Підрозділ 4.1: Чіткий розподіл обов’язків

Чіткий розподіл обов’язків — це один з ключових факторів успішного співавторства та запорука уникнення конфліктів. Коли кожен співавтор чітко розуміє свою роль у проекті, це мінімізує ризик непорозумінь, дублювання зусиль та суперечок щодо авторства.

Як правильно розподілити обов’язки:

  • Обговоріть сильні сторони кожного співавтора: Визначте, в чому кожен з вас найкраще розбирається, які навички та досвід має. Це допоможе розподілити завдання таким чином, щоб кожен міг максимально ефективно використати свої сильні сторони.
  • Створіть детальний план роботи: Розбийте проект на окремі етапи та завдання. Для кожного завдання визначте відповідального співавтора та терміни виконання.
  • Зафіксуйте домовленості: Запишіть розподіл обов’язків у договорі про співавторство або в окремому документі. Це допоможе уникнути непорозумінь у майбутньому.
  • Будьте гнучкими: Навіть при наявності чіткого плану роботи, будьте готові до того, що обставини можуть змінюватися. Будьте гнучкими та готовими переглянути розподіл обов’язків за необхідності.
  • Регулярно обговорюйте прогрес: Проводьте регулярні зустрічі для обговорення прогресу роботи, вирішення поточних питань та координації дій.

Чіткий розподіл обов’язків допоможе вам створити ефективну команду, де кожен співавтор відчуває себе важливою частиною проекту та може повністю реалізувати свій потенціал. Це стане запорукою успішного завершення проекту та уникнення конфліктів.

Підрозділ 4.2: Комунікація та взаєморозуміння

Навіть за чіткого розподілу обов’язків, співавторство вимагає постійної комунікації та взаєморозуміння між авторами. Відкрите обговорення ідей, проблем та рішень — ключ до успішної співпраці та уникнення конфліктів.

Ось кілька порад для ефективної комунікації:

  • Регулярні зустрічі: Плануйте регулярні зустрічі для обговорення прогресу, вирішення питань та узгодження подальших дій. Це допоможе всім співавторам бути в курсі подій та уникнути непорозумінь.
  • Відкритість до діалогу: Створіть атмосферу, де кожен співавтор може вільно висловлювати свої ідеї, думки та побоювання. Вміння слухати та враховувати думку інших — важлива складова успішної співпраці.
  • Конструктивна критика: Критика повинна бути конструктивною та спрямованою на покращення твору, а не на особисті образи. Фокусуйтесь на конкретних аспектах твору, а не на особистості автора.
  • Взаємна повага: Поважайте творчий внесок кожного співавтора та його бачення проекту. Навіть якщо ви не згодні з чимось, висловлюйте свою думку поважно та аргументовано.
  • Документування рішень: Важливі рішення та домовленості слід фіксувати письмово, наприклад, в протоколах зустрічей або в електронному листуванні. Це допоможе уникнути непорозумінь та суперечок у майбутньому.

Ефективна комунікація та взаєморозуміння — це фундамент успішного співавторства. Вони допомагають створити продуктивну атмосферу, де кожен співавтор відчуває себе комфортно та може повністю реалізувати свій творчий потенціал.

Висновки

Співавторство може бути надзвичайно плідним та захоплюючим досвідом, але воно також вимагає чіткого розуміння правових аспектів та вміння будувати ефективну співпрацю. Правильне оформлення співавторства, чіткий розподіл авторських прав та відкрита комунікація між співавторами — це ключові фактори успіху будь-якого спільного творчого проекту. Сподіваємося, що практичні поради, наведені в цій статті, допоможуть вам уникнути конфліктів, захистити ваші права та реалізувати ваш творчий потенціал у повній мірі. Для отримання додаткової інформації про захист авторського права рекомендуємо ознайомитися зі статтею “Авторське право: як захистити свої твори в Україні?“. Бажаємо вам успішної та продуктивної співпраці!

Як розподіляються доходи від спільного твору, якщо співавтори не уклали договір? Які можуть виникнути проблеми в такому випадку?

Якщо співавтори не уклали договір, що регулює розподіл доходів від спільного твору, застосовується принцип презумпції рівності часток. Це означає, що закон вважає внесок кожного співавтора рівним, і, відповідно, кожен має право на рівну частку будь-яких доходів, отриманих від використання твору. Наприклад, якщо від продажу книги, написаної двома співавторами, отримано 10 000 гривень, кожен з них має право на 5 000 гривень, навіть якщо один з них написав більшу частину книги.

Проблеми, які можуть виникнути за відсутності договору:

  • Суперечки щодо фактичного внеску: Презумпція рівності часток може бути несправедливою, якщо один зі співавторів вніс значно більший творчий внесок, ніж інші. Це може призвести до конфліктів та суперечок щодо розподілу доходів. Наприклад, якщо один співавтор написав 90% книги, а інший лише 10%, розподіл доходів 50/50 може викликати невдоволення у автора, який виконав більшу частину роботи.
  • Ускладнення у прийнятті рішень щодо використання твору: За відсутності договору, будь-яке рішення щодо використання твору (продаж, ліцензування, публікація тощо) вимагає згоди всіх співавторів. Це може бути проблематично, особливо якщо співавтори мають різні погляди на те, як використовувати твір, або якщо з одним із них важко зв’язатися.
  • Невизначеність щодо прав на внесення змін: Без договору незрозуміло, хто з співавторів має право вносити зміни до твору. Це може призвести до конфліктів, якщо один зі співавторів внесе зміни без згоди інших.
  • Труднощі з захистом прав у суді: За відсутності письмового договору довести фактичний розподіл авторського внеску та домовленостей щодо розподілу доходів може бути дуже складно. Це ускладнить захист прав співавторів у суді у разі виникнення спору.
  • Неможливість врахувати індивідуальні потреби та обставини: Договір дозволяє врахувати індивідуальні потреби та обставини кожного співавтора, наприклад, різний рівень досвіду, обсяг виконаної роботи, фінансові потреби тощо. Без договору ці аспекти не враховуються, що може призвести до несправедливого розподілу доходів.

Рекомендація:

Завжди укладайте договір про співавторство до початку роботи над спільним твором. Це допоможе уникнути багатьох проблем у майбутньому та забезпечить прозорі та справедливі відносини між співавторами. У договорі чітко пропишіть розподіл часток у авторському праві, порядок розподілу доходів, права та обов’язки кожного співавтора, а також процедуру вирішення спорів.

Чи може один зі співавторів заборонити публікацію спільного твору, якщо інші співавтори згодні на це? Які права має меншість співавторів?

Ситуація, коли один зі співавторів блокує публікацію твору, хоча інші “за”, є складною і залежить від кількох факторів, зокрема, від виду співавторства (спільний чи збірний твір), наявності договору між співавторами та характеру заперечень проти публікації.

Спільний твір: Якщо твір є спільним (неподільним), то, за загальним правилом, для його використання, включаючи публікацію, потрібна згода всіх співавторів. Отже, один співавтор може заблокувати публікацію, навіть якщо інші згодні. Це випливає з принципу спільності майнових прав на спільний твір. Винятки з цього правила можуть бути передбачені договором між співавторами.

Збірний твір: Якщо твір є збірним, тобто складається з окремих, самостійних творів, кожен автор зберігає авторське право на свій твір. В цьому випадку співавтор не може заборонити публікацію творів інших авторів, але може заборонити включення свого твору до збірника.

Наявність договору: Договір між співавторами може змінювати загальні правила. Наприклад, у договорі може бути передбачено, що рішення про публікацію приймається більшістю голосів співавторів, або що один зі співавторів має право вирішального голосу. Також договір може передбачати процедуру вирішення спорів, що виникають у зв’язку з використанням твору.

Характер заперечень: Важливо враховувати причини, з яких співавтор заперечує проти публікації. Якщо заперечення ґрунтуються на обґрунтованих побоюваннях щодо якості твору, порушення авторських прав третіх осіб або інших важливих факторів, варто спробувати знайти компромісне рішення. Якщо ж заперечення є неконструктивними або необґрунтованими, інші співавтори можуть звернутися до суду для захисту своїх прав.

Права меншості співавторів:

Навіть якщо договір передбачає прийняття рішень більшістю голосів, меншість співавторів все одно має певні права:

  • Право на отримання своєї частки доходу: Незалежно від того, чи згодні вони з публікацією, меншість співавторів має право на отримання своєї частки доходу від використання твору.
  • Право на захист особистих немайнових прав: Кожен співавтор має право на захист своїх особистих немайнових прав, таких як право авторства, право на ім’я та право на недоторканність твору. Наприклад, співавтор може заперечувати проти публікації твору під зміненою назвою або з внесеними змінами, які спотворюють його творчий задум.
  • Право на звернення до суду: Якщо меншість співавторів вважає, що їхні права порушуються, вони мають право звернутися до суду для захисту своїх інтересів.

У будь-якому випадку, рекомендується прагнути досягти консенсусу між усіма співавторами та вирішувати спірні питання шляхом переговорів. Звернення до суду – це крайній захід, який може бути тривалим та витратним.

Якщо співавтор вніс незначний внесок у створення твору (наприклад, допоміг з редагуванням), чи вважається він повноцінним співавтором з усіма правами? Як визначити "творчий внесок"?

Ключовим критерієм для визнання особи співавтором є наявність творчого внеску у створення твору. Незначний внесок, такий як редагування, коректура, технічна допомога тощо, не є підставою для визнання особи співавтором. Редактор, коректор чи технічний спеціаліст, які допомагали у підготовці твору до публікації, не набувають авторських прав на сам твір.

Як визначити “творчий внесок”?

Творчий внесок – це внесок, який має оригінальний та авторський характер. Він має бути результатом інтелектуальної творчості і сприяти створенню нового твору.

Ось деякі приклади творчого внеску:

  • Написання тексту: Створення оригінального літературного твору, статті, сценарію тощо.
  • Створення музики: Компонування мелодії, написання аранжування.
  • Створення зображення: Написання картини, створення фотографії, розробка дизайну.
  • Розробка програмного коду: Створення оригінального програмного забезпечення.
  • Створення архітектурного проекту: Розробка оригінального проекту будівлі.

Натомість, ось деякі приклади внеску, які не є творчими:

  • Редагування та коректура: Виправлення граматичних та стилістичних помилок, перевірка фактів.
  • Верстка та дизайн: Оформлення тексту, підбір шрифтів та зображень.
  • Технічна допомога: Запис музики, сканування зображень.
  • Фінансування проекту: Надання фінансової підтримки для створення твору.

Визначення співавторства у складних випадках:

У деяких випадках визначити наявність творчого внеску може бути складно. Наприклад, якщо редактор не просто виправляв помилки, а вносив суттєві зміни до сюжету, структури чи ідейного змісту твору, то він може претендувати на статус співавтора.

У таких випадках важливо враховувати конкретні обставини та характер внеску кожної особи. Рекомендується чітко обговорювати та фіксувати в договорі розподіл ролей та обов’язків кожного учасника проекту.

Висновок:

Якщо внесок особи обмежується редагуванням, коректурою чи іншою технічною допомогою, вона не вважається співавтором і не має авторських прав на твір. Для визнання співавторства необхідний оригінальний творчий внесок, який сприяє створенню нового твору.

Чи можна використовувати частину спільного твору (наприклад, уривок з книги, написаної в співавторстві) у власному новому творі без згоди інших співавторів?

Використання частини спільного твору у власному новому творі без згоди інших співавторів є складним питанням і залежить від кількох факторів. Основний принцип – спільність майнових прав на спільний твір. Це означає, що будь-яке використання спільного твору, яке передбачає отримання прибутку або іншої економічної вигоди, потребує згоди всіх співавторів.

Випадки, коли згода інших співавторів не потрібна:

  • Використання у творі науки, літератури, мистецтва, критики чи полеміки: Закон України “Про авторське право і суміжні права” передбачає можливість використання уривків з опублікованих творів в наукових, дослідницьких, критичних, інформаційних, полемічних та освітніх цілях без згоди автора та без виплати авторської винагороди. Однак, таке використання має бути обґрунтоване метою, тобто уривок має ілюструвати певну думку або аргумент. Також обов’язково потрібно вказувати ім’я автора та джерело запозичення.
  • Створення нового твору на основі спільного: Кожен зі співавторів має право використовувати спільний твір для створення нового, самостійного твору, без згоди інших співавторів та без виплати їм авторської винагороди, якщо це не завдає шкоди використанню спільного твору. Наприклад, співавтор роману, написаного у співавторстві, може використовувати його персонажів або сюжетні лінії у своєму новому, індивідуально написаному романі.

Випадки, коли згода інших співавторів потрібна:

  • Комерційне використання: Якщо використання частини спільного твору у вашому новому творі передбачає отримання прибутку або іншої економічної вигоди (наприклад, публікація книги, продаж сценарію), то вам обов’язково потрібно отримати згоду всіх співавторів.
  • Значний обсяг використання: Навіть якщо ваш новий твір не є комерційним, використання значної частини спільного твору може вимагати згоди інших співавторів.
  • Спотворення спільного твору: Якщо використання частини спільного твору у вашому новому творі може зашкодити честі та репутації інших співавторів або спотворити їх творчий задум, вам також потрібно отримати їх згоду.

Договір між співавторами:

Договір між співавторами може містити положення, які уточнюють або змінюють загальні правила використання спільного твору. Наприклад, договір може передбачати, що кожен співавтор має право вільно використовувати частини спільного твору у своїх нових творах без згоди інших співавторів.

Рекомендація:

У будь-якому випадку, рекомендується обговорити з іншими співавторами ваші плани щодо використання частини спільного твору у вашому новому творі. Це допоможе уникнути непорозумінь та конфліктів. Якщо виникнуть сумніви, краще звернутися за консультацією до юриста.

Які кроки потрібно зробити, щоб зареєструвати авторське право на твір, створений у співавторстві? Чи відрізняється ця процедура від реєстрації авторського права на твір одного автора?

В Україні реєстрація авторського права не є обов’язковою. Авторське право виникає автоматично з моменту створення твору. Проте, реєстрація має певні переваги, особливо у разі виникнення спорів. Процедура реєстрації авторського права на твір, створений у співавторстві, в цілому схожа на процедуру реєстрації твору одного автора, але має деякі особливості.

Кроки для реєстрації авторського права на твір, створений у співавторстві:

  1. Підготовка документів:
    • Заява про реєстрацію авторського права: Заяву подають всі співавтори або їх уповноважений представник. У заяві вказуються дані всіх співавторів (ПІБ, адреси, частки у авторському праві), назва твору, вид твору, дата створення.
    • Примірник твору: Подається один примірник твору у формі, що дозволяє його ідентифікувати (рукопис, електронний файл, аудіо- чи відеозапис тощо).
    • Документ, що підтверджує повноваження представника (якщо заяву подає представник): Наприклад, довіреність.
    • Документ про сплату державного мита.
  2. Подання документів: Документи подаються до Державної служби інтелектуальної власності України (ДСІВ) особисто, поштою або через електронну систему.
  3. Розгляд заяви: ДСІВ розглядає заяву та приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації авторського права.
  4. Отримання свідоцтва: У разі позитивного рішення ДСІВ видає свідоцтво про реєстрацію авторського права. Свідоцтво видається на ім’я всіх співавторів.

Відмінності від реєстрації твору одного автора:

  • Заява подається всіма співавторами або їх представником: На відміну від твору одного автора, де заяву подає сам автор, у випадку співавторства заяву повинні підписати всі співавтори або їх уповноважений представник.
  • У заяві вказуються частки кожного співавтора: Важливо чітко визначити частки кожного співавтора у авторському праві, особливо якщо вони не рівні.
  • Свідоцтво видається на ім’я всіх співавторів: Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір, створений у співавторстві, видається на ім’я всіх співавторів, що підтверджує їх спільне авторство.

Важливі моменти:

  • Договір між співавторами: Наявність договору між співавторами, що регулює їхні права та обов’язки, значно спрощує процедуру реєстрації та допомагає уникнути конфліктів у майбутньому. У договорі слід чітко визначити розподіл часток у авторському праві, порядок використання твору та інші важливі аспекти співпраці.
  • Реєстрація не створює авторське право: Реєстрація лише підтверджує існуюче авторське право. Навіть без реєстрації співавтори мають повний обсяг авторських прав на свій твір.

Реєстрація авторського права на твір, створений у співавторстві, хоч і має деякі відмінності, загалом схожа на процедуру реєстрації твору одного автора. Вона є важливим кроком для захисту прав співавторів та полегшує вирішення потенційних спорів.

Ресурси
Оцінка

0 / 5. 0

Залишити відгук

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

*

Вам може бути цікаво
Вітаємо з підвищенням Владислава Журавльова до Middle Associate!
Anton Polikarpov | 10 October, 2024
Вітаємо з підвищенням Владислава Журавльова до Middle Associate!
Новини компанії

Владислав працює в Polikarpov Law Firm вже 2 роки і за цей час зарекомендував себе як висококваліфікований юрист у сфері судових процесів, захисту персональних даних та патентного права. Його досвід і глибокі знання дозволяють вирішувати складні юридичні питання та забезпечувати нашим клієнтам надійну правову підтримку. Бажаємо Владиславу подальших професійних успіхів на новій посаді!

Вітаємо з підвищенням Анастасію Шевчук до Senior Associate!
Anton Polikarpov | 10 October, 2024
Вітаємо з підвищенням Анастасію Шевчук до Senior Associate!
Новини компанії

Анастасія – це перша юристка компанії, яка повірила у цей проект, за що ми її дуже цінуємо і любимо. Вона дуже ґрунтовно розбирається у питаннях торговельних марок, авторських прав та промислових зразків, тому можна із впевненістю сказати, що коли клієнти звертаються до нас із цих питань, вони отримують високоякісну послугу, одну з найкращих на українському […]

Відновлено гранти для захисту інтелектуальної власності!
Anton Polikarpov | 18 September, 2024
Відновлено гранти для захисту інтелектуальної власності!
Інсайти
8 хвилин

З 16 вересня 2024 року підприємці знову можуть скористатися програмою від ЄС – Ideas Powered for Business SME Fund, яка надає гранти для відшкодування витрат на реєстрацію прав інтелектуальної власності. Це чудова можливість для малого та середнього бізнесу мінімізувати витрати на захист своїх ідей і брендів. Що таке SME Fund і які можливості він надає? […]

Зв'яжіться з нами
Ми знайдемо найкраще рішення для вашого бізнесу

    Дякую за запит!
    Ми зв'яжемося з Вами протягом 5 годин!
    Image
    Цей сайт використовує файли cookie, щоб покращити ваш досвід. Продовжуючи, ви приймаєте наші Політику конфіденційності.

    Налаштування конфіденційності

    Коли ви відвідуєте веб-сайти, вони можуть зберігати або отримувати дані у вашому браузері. Це сховище часто потрібне для базової роботи веб-сайту. Зберігання може використовуватися для цілей маркетингу, аналітики та персоналізації сайту, наприклад для зберігання ваших уподобань. Конфіденційність важлива для нас, тому ви можете вимкнути певні типи зберігання, які можуть бути непотрібними для базового функціонування веб-сайту. Блокування категорій може вплинути на продуктивність веб-сайту.

    Керувати налаштуваннями


    Необхідні

    Завжди активні

    Ці файли cookie необхідні для функціонування веб-сайту, і їх не можна вимкнути в наших системах. Зазвичай вони встановлюються лише у відповідь на ваші дії, які становлять запит на послуги, як-от налаштування налаштувань конфіденційності, вхід або заповнення форм. Ви можете налаштувати свій браузер на блокування цих файлів cookie або сповіщення про них, але деякі частини сайту не працюватимуть. Ці файли cookie не зберігають жодної особистої інформації.

    Маркетинг

    Ці елементи використовуються для показу реклами, яка більше відповідає вам і вашим інтересам. Їх також можна використовувати для обмеження кількості переглядів реклами та вимірювання ефективності рекламних кампаній. Рекламні мережі зазвичай розміщують їх з дозволу оператора сайту.

    Персоналізація

    Ці елементи дозволяють веб-сайту запам’ятовувати ваш вибір (наприклад, ваше ім’я користувача, мову чи регіон, у якому ви перебуваєте) і надавати розширені, більш персоналізовані функції. Наприклад, веб-сайт може надавати вам місцеві прогнози погоди або новини про дорожній рух, зберігаючи дані про ваше поточне місцезнаходження.

    Аналітика

    Ці елементи допомагають оператору веб-сайту зрозуміти, як працює його веб-сайт, як відвідувачі взаємодіють із сайтом і чи можуть бути технічні проблеми. Цей тип сховища зазвичай не збирає інформацію, яка ідентифікує відвідувача.