Музика – це універсальна мова, яка здатна об’єднувати людей, дарувати емоції та надихати. Але для музикантів і композиторів музика – це ще й результат їхньої творчої праці, їхня інтелектуальна власність. І, як і будь-яка власність, вона потребує захисту. Авторське право на музичні твори – це той самий механізм, який дозволяє авторам контролювати використання своєї музики та отримувати винагороду за свою працю.
Сьогодні, в епоху цифрових технологій, коли музика стала доступною як ніколи раніше, питання захисту авторських прав набуває особливої актуальності. Неправомірне копіювання, розповсюдження та використання музичних творів – це не просто порушення закону, це ще й знецінення праці музикантів та удар по музичній індустрії в цілому. Тож ця стаття буде корисною для всіх, хто створює музику і хоче розібратися в тому, як захистити свої права та інтереси.
Розділ 1: Об’єкти авторського права в музиці
Перш ніж ми поринемо у нетрі юридичних тонкощів, давайте з’ясуємо, що саме підпадає під охорону авторського права у музичній сфері. Іншими словами, які об’єкти музичної творчості можуть бути захищені законом?
У цьому розділі ми розглянемо основні категорії музичних творів, які є об’єктами авторського права. Поговоримо про пісні, інструментальні композиції, а також про аранжування та їхній правовий статус.
Підрозділ 1.1: Музика з текстом (пісні)
Найпоширеніший об’єкт авторського права в музиці – це, звичайно ж, пісня. Пісня – це єдність двох складових: музики та тексту. І авторське право захищає як музичну, так і літературну частину твору.
Важливо розуміти, що автор музики і автор тексту – це, як правило, різні особи, і кожен з них має свої авторські права.
- Автор музики: Композитор, який створив музичну складову пісні (мелодію, гармонію), володіє авторськими правами на музику.
- Автор тексту: Поет, який написав текст пісні, володіє авторськими правами на текст як на літературний твір.
Якщо музика і текст створювалися однією особою, то ця особа є автором і музики, і тексту, і, відповідно, володіє всім комплексом авторських прав на пісню. Якщо ж над піснею працювали композитор і поет, то вони є співавторами, і їхні права регулюються відповідними домовленостями між ними.
Найчастіше права на музику та текст пісні належать різним особам, що породжує питання про їхнє спільне використання та розподіл винагороди. Ці питання зазвичай вирішуються шляхом укладення договору між співавторами.
Таким чином, пісня є комплексним об’єктом авторського права, що включає в себе два самостійних твори: музику і текст.
Підрозділ 1.2: Музика без тексту (інструментальні композиції)
Не тільки пісні, а й інструментальні композиції, тобто музика без слів, є повноцінними об’єктами авторського права. Тут все простіше, ніж із піснями, адже немає поділу на музику і текст. Автор інструментальної композиції – це композитор, який створив музичний твір, що виражений у формі мелодії, гармонії, ритму, тембру тощо.
Що відноситься до інструментальних композицій? Насправді, будь-яка музика, що не містить тексту. Ось лише декілька прикладів:
- Класичні твори: симфонії, сонати, концерти, п’єси для різних інструментів.
- Джазові композиції: імпровізації, стандарти, авторські твори джазових музикантів.
- Електронна музика: треки в різних жанрах електронної музики (техно, хаус, транс тощо).
- Музика до кінофільмів та відеоігор: саундтреки, інструментальні теми, фонова музика.
- Етнічна музика: народні мелодії, обробки народних пісень для різних інструментів.
Автор інструментальної композиції має ті ж самі права, що й автор пісні: право на відтворення, розповсюдження, публічне виконання, переробку тощо. Він може контролювати використання своєї музики і отримувати за це винагороду.
Таким чином, незалежно від того, чи пишете ви симфонії, чи створюєте електронні треки, ваша музика захищена авторським правом, і ви маєте повний контроль над її подальшою долею.
Підрозділ 1.3: Аранжування
Аранжування в музиці – це, по суті, переробка вже існуючого музичного твору. Аранжувальник бере за основу оригінальну мелодію та гармонію і створює нову інструментальну версію, додаючи свої власні творчі елементи. І тут виникає питання: чи є аранжування об’єктом авторського права?
Відповідь – так, аранжування визнається окремим об’єктом авторського права. Аранжувальник вважається автором нового твору, похідного від оригінального. Однак, права аранжувальника нерозривно пов’язані з правами автора оригінального твору.
Що це означає на практиці?
- Аранжувальник повинен отримати дозвіл: Щоб створити і використовувати аранжування, необхідно отримати дозвіл від автора оригінального музичного твору або іншого правовласника.
- Аранжувальник має свої права: Після отримання дозволу і створення аранжування, аранжувальник набуває авторські права на своє аранжування як на окремий твір.
- Права аранжувальника обмежені: Аранжувальник не може заборонити іншим особам робити власні аранжування оригінального твору. Він також не може використовувати своє аранжування без згоди автора оригінального твору.
Таким чином, аранжування – це своєрідний «міст» між автором оригінального твору і новим творчим баченням цього твору іншою особою. Авторське право визнає і захищає права як автора оригіналу, так і автора аранжування, створюючи баланс між їхніми інтересами.
Розділ 2: Права авторів музичних творів
Ми вже з’ясували, які музичні твори є об’єктами авторського права. Тепер настав час детальніше розглянути, якими саме правами наділені автори музики.
У цьому розділі ми поговоримо про виключні права авторів, які дозволяють їм контролювати використання своїх творів та отримувати винагороду за свою працю. Ми розглянемо право на відтворення, розповсюдження, публічне виконання та переробку музичних творів.
Підрозділ 2.1: Право на відтворення
Почнемо з одного з найважливіших прав автора музичного твору – права на відтворення. Що ж означає цей термін у контексті музики?
Право на відтворення – це виключне право автора дозволяти або забороняти запис свого музичного твору на будь-який матеріальний носій. Тільки автор може вирішувати, чи буде його музика записана на CD, вінілову платівку, аудіокасету, чи збережена у вигляді цифрового файлу.
Ось декілька прикладів відтворення музичного твору:
- Запис у студії звукозапису: Коли музиканти записують свою музику в студії, це є відтворенням.
- Створення копій на CD або інших носіях: Виготовлення дисків з музикою для продажу – це теж відтворення.
- Завантаження музики з Інтернету: Навіть просте завантаження музичного файлу на комп’ютер формально є відтворенням, хоча тут є свої нюанси щодо особистого використання.
- Створення MIDI-файлу: Запис музичного твору у форматі MIDI також вважається відтворенням.
Будь-яке копіювання музичного твору без дозволу автора є порушенням його права на відтворення. Це стосується як комерційного використання музики, так і копіювання для особистих потреб (з певними обмовками, про які ми згадаємо пізніше).
Тому, якщо ви хочете здійснити запис чи зробити копію музичного твору, вам необхідно отримати дозвіл від автора або іншого правовласника. Це допоможе вам уникнути непорозумінь та юридичних проблем у майбутньому.
Підрозділ 2.2: Право на розповсюдження
Розглянемо ще одне важливе право автора музичного твору – право на розповсюдження. Це право тісно пов’язане з правом на відтворення, але має свої особливості.
Право на розповсюдження – це виключне право автора контролювати, яким чином примірники його музичного твору (наприклад, диски, файли, платівки) будуть доходити до кінцевого споживача. Автор може дозволяти або забороняти продаж, дарування, прокат або інші форми відчуження примірників свого твору.
Як це працює на практиці?
- Продаж дисків або платів: Коли музичний лейбл продає диски з музикою, він розповсюджує примірники твору. Для цього йому потрібен дозвіл від автора або іншого правовласника.
- Продаж цифрових копій: Продаж музики через інтернет-магазини, такі як iTunes або Google Play Music, також є розповсюдженням.
- Розповсюдження через стрімінгові сервіси: Такі платформи як Spotify або Apple Music, хоч і не продають фізичні копії, але також вважаються такими, що розповсюджують музику, оскільки надають доступ до неї за підпискою.
Важливо розуміти, що після того, як ви придбали легальний примірник музичного твору (наприклад, купили диск в магазині), ви маєте право його перепродати, подарувати або віддати в прокат без дозволу автора. Це називається “вичерпання прав”.
Однак, це правило не стосується цифрових копій музики. Ви не можете перепродати або подарувати завантажений з Інтернету музичний файл, оскільки це буде вважатися незаконним копіюванням і розповсюдженням.
Отже, право на розповсюдження дає автору можливість контролювати комерційне використання своєї музики і отримувати від цього прибуток.
Підрозділ 2.3: Право на публічне виконання
Переходимо до права на публічне виконання. Це одне з найважливіших прав автора музичного твору, особливо для тих, чия музика часто звучить на радіо, телебаченні або виконується на концертах.
Що ж таке публічне виконання? Це будь-яке виконання музичного твору, яке відбувається в публічному місці або передається в ефір для загального відома. Тільки автор має право дозволяти або забороняти таке використання свого твору.
Ось декілька прикладів публічного виконання:
- Живі концерти: Виконання музики на концертах, фестивалях, у клубах – це класичний приклад публічного виконання.
- Трансляція по радіо і телебаченню: Коли музика звучить в ефірі радіостанції або телеканалу, це також є публічним виконанням.
- Використання музики в публічних місцях: Відтворення музики в магазинах, ресторанах, кафе, торгових центрах та інших публічних місцях також підпадає під визначення публічного виконання.
- Публічне виконання за допомогою технічних засобів: Наприклад, коли музика транслюється через гучномовець на стадіоні.
Важливо розуміти, що для будь-якого публічного виконання музичного твору необхідно отримати дозвіл від автора або іншого правовласника. Зазвичай, цим питанням займаються організації колективного управління правами (ОКУП), які видають ліцензії на публічне виконання музики і збирають винагороду для авторів.
Таким чином, право на публічне виконання забезпечує авторам можливість отримувати винагороду за використання їхньої музики широкою аудиторією.
Підрозділ 2.4: Право на переробку
І нарешті, останнє, але не менш важливе майнове право, про яке ми поговоримо в цьому розділі, – це право на переробку музичного твору. Це право дозволяє автору контролювати створення будь-яких похідних творів на основі його оригінальної музики.
Що ж вважається переробкою в музиці? Ось декілька прикладів:
- Створення реміксів: Коли DJ бере оригінальний трек і створює на його основі новий ремікс, змінюючи аранжування, темп, додаючи нові звукові ефекти, – це переробка.
- Створення кавер-версій: Запис нової версії пісні іншим виконавцем з частковою зміною аранжування або інтерпретації – це також переробка.
- Створення попурі: Попурі – це музичний твір, що складається з послідовно з’єднаних уривків інших творів. Створення попурі є переробкою.
- Використання частини твору в іншому творі: Навіть використання невеликого фрагменту музичного твору (наприклад, мелодії або ритмічної партії) в іншому творі може вважатися переробкою, якщо цей фрагмент є впізнаваним і суттєвим.
Важливо відрізняти переробку від простого виконання твору. Виконання – це інтерпретація вже існуючого музичного твору без внесення змін у його структуру чи зміст. Переробка ж передбачає створення якісно нового твору на основі оригіналу.
Автор має виключне право на переробку свого музичного твору. Це означає, що ніхто не може створювати ремікси, кавер-версії, попурі або будь-яким іншим чином переробляти його музику без його дозволу. Це право дозволяє автору зберігати контроль над своєю творчістю і захищати свій оригінальний стиль від небажаних змін чи спотворень.
Розділ 3: Як захистити свої права на музику?
Ми вже докладно розглянули, які саме права належать авторам музичних творів. Тепер поговоримо про практичну сторону питання: як же ці права захистити? Які кроки потрібно зробити музиканту, щоб убезпечити свою творчість від незаконного використання?
У цьому розділі ми розглянемо основні способи захисту авторських прав на музику: реєстрацію авторського права, використання знака © (копірайт), а також співпрацю з організаціями колективного управління правами (ОКУП).
Підрозділ 3.1: Реєстрація авторського права
Хоча авторське право на музичний твір виникає автоматично з моменту його створення, незалежно від реєстрації, офіційна реєстрація має певні переваги. Її можна порівняти з оформленням права власності на нерухомість: ви і так є власником, але офіційний документ зайвим не буде.
Які ж переваги дає реєстрація
- Юридичний доказ авторства: Свідоцтво про реєстрацію є офіційним документом, який підтверджує ваше авторство на музичний твір. Це може стати вагомим доказом у суді в разі виникнення спору щодо авторства.
- Фіксація дати створення: Реєстрація фіксує дату створення твору, що може бути важливим для визначення пріоритету у випадку, якщо хтось інший заявить про свої права на той самий твір пізніше.
- Спрощення процедури захисту прав: У разі порушення ваших авторських прав наявність свідоцтва про реєстрацію значно спростить процедуру доведення ваших прав і притягнення порушника до відповідальності.
- Превентивний захід: Інформація про зареєстроване авторське право може відлякати потенційних порушників, які не захочуть зв’язуватися з офіційно захищеним твором.
Як зареєструвати авторське право на музичний твір?
В Україні реєстрацію авторського права здійснює УКРНОІВІ. Процедура реєстрації передбачає подання заяви встановленого зразка, примірника твору (ноти та/або звукозапис) та документа про сплату збору за реєстрацію.
Хоча реєстрація і не є обов’язковою, вона є важливим інструментом захисту ваших авторських прав як музиканта чи композитора.
Підрозділ 3.2: Використання знака ©
Знак охорони авторського права, або копірайт (©), – це простий, але ефективний спосіб повідомити всьому світу про те, що ваш музичний твір захищений авторським правом. Використання цього знака не є обов’язковим, але може стати додатковим засобом захисту ваших прав.
Як правильно використовувати знак © для музичних творів?
Знак © повинен супроводжуватися такою інформацією:
- Ім’я автора або назва правовласника: Це може бути ім’я композитора, назва музичного гурту або назва компанії, якій належать права на твір.
- Рік першої публікації твору: Це рік, коли твір вперше став доступним для публіки (наприклад, рік випуску альбому або першого публічного виконання).
Приклад правильного оформлення знака ©:
© Іван Петренко, 2023
або
© Гурт “Музиканти”, 2023
Де розміщувати знак ©?
- На нотних виданнях: Знак © розміщується на титульній сторінці або на першій сторінці нотного тексту.
- На звуконосіях: Знак © розміщується на самому носії (наприклад, на CD-диску) та на обкладинці.
- В цифрових файлах: Знак © можна вказати в метаданих музичного файлу.
Важливо пам’ятати: Сам по собі знак © не створює авторського права. Він лише інформує про те, що твір захищений. Однак, використання цього знака може стати стримуючим фактором для потенційних порушників і допомогти у захисті ваших прав.
Підрозділ 3.3: Співпраця з організаціями колективного управління правами
Організації колективного управління правами (ОКУП) – це неприбуткові організації, які займаються колективним управлінням майновими авторськими правами авторів. Вони діють як посередники між авторами та користувачами музичних творів, спрощуючи процедуру отримання дозволів на використання музики та забезпечуючи виплату авторської винагороди.
Чому співпраця з ОКУП може бути вигідною для авторів музичних творів?
- Ефективний збір винагороди: ОКУП мають розгалужену мережу представників і можуть ефективно збирати винагороду за використання музичних творів по всій країні і навіть за кордоном.
- Спрощення процедури ліцензування: Замість того, щоб домовлятися з кожним окремим користувачем (наприклад, радіостанцією, телеканалом, рестораном), автор може укласти договір з ОКУП, яка буде видавати ліцензії на використання його творів від його імені.
- Юридична підтримка: ОКУП можуть надавати юридичну підтримку авторам у разі порушення їхніх авторських прав.
- Представництво інтересів авторів: ОКУП представляють інтереси авторів у переговорах з органами державної влади, користувачами та іншими організаціями.
Які ОКУП діють в Україні?
В Україні діє декілька ОКУП, які спеціалізуються на управлінні авторськими правами на музичні твори. Найбільшою з них є Українське агентство з авторських та суміжних прав (УААСП).
Як почати співпрацю з ОКУП?
Для того, щоб почати співпрацю з ОКУП, автору необхідно укласти з нею договір про передачу повноважень на управління його майновими авторськими правами.
Співпраця з ОКУП – це ефективний спосіб для авторів музичних творів забезпечити належний захист своїх прав та отримання справедливої винагороди за використання своєї музики.
Розділ 4: Що робити у випадку порушення авторських прав?
На жаль, навіть найретельніший захист не завжди може повністю убезпечити від порушень авторських прав. Що ж робити, якщо ви, як автор музичного твору, зіткнулися з незаконним використанням своєї музики?
У цьому розділі ми розглянемо основні кроки, які необхідно зробити у випадку виявлення порушення ваших авторських прав. Ми поговоримо про те, як виявити плагіат, які варіанти досудового врегулювання існують, і як звернутися до суду для захисту своїх прав.
Підрозділ 4.1: Виявлення плагіату
Плагіат у музиці – це привласнення чужої музики або її частини і видача її за свою. Це одне з найгрубіших порушень авторського права, яке, на жаль, досить часто зустрічається в музичній індустрії.
Як же виявити плагіат?
- Уважно слухайте музику: Це очевидна, але дуже важлива порада. Чим краще ви знаєте свою музику, тим легше вам буде помітити схожість з іншими творами.
- Використовуйте спеціальні програми та сервіси: Існують програми для розпізнавання музики, такі як Shazam або SoundHound, які можуть допомогти ідентифікувати музичний твір і знайти його оригінал. Також існують сервіси для перевірки музики на плагіат, які порівнюють завантажений вами музичний файл з великою базою даних музичних творів.
- Звертайте увагу на незвичну схожість: Якщо ви помітили, що якась мелодія, гармонія або ритмічний рисунок у чужому творі дуже схожі на ваші, це може бути ознакою плагіату.
- Слідкуйте за музичними новинами та форумами: Іноді інформація про випадки плагіату з’являється в музичних новинах або обговорюється на спеціалізованих форумах.
Що робити, якщо ви виявили плагіат?
- Зафіксуйте факт плагіату: Зробіть запис екрану, збережіть посилання на сторінку, де розміщено вкрадений контент, занотуйте дату і час виявлення плагіату.
- Зберіть докази: Вам знадобляться докази того, що саме ви є автором оригінального твору (наприклад, ноти, чернетки, аудіозаписи, свідоцтво про реєстрацію авторського права).
- Переходьте до наступних кроків: Спробуйте вирішити ситуацію мирним шляхом або зверніться до суду.
Виявлення плагіату – це лише перший крок на шляху до захисту ваших авторських прав. Далі потрібно діяти рішуче і послідовно, щоб притягнути порушника до відповідальності.
Підрозділ 4.2: Досудове врегулювання спору
Перш ніж звертатися до суду, варто спробувати вирішити конфлікт мирним шляхом. Досудове врегулювання спору може заощадити ваш час, гроші та нерви.
Які варіанти досудового врегулювання існують?
- Переговори з порушником: Спробуйте зв’язатися з особою або організацією, яка порушує ваші авторські права. Викладіть свої претензії в письмовій формі і запропонуйте шляхи вирішення проблеми. Можливо, порушник не знав про те, що порушує ваші права, і буде готовий піти на зустріч.
- Надсилання претензії: Якщо переговори не дали результату, надішліть порушнику офіційну претензію. У претензії необхідно чітко викласти суть порушення, ваші вимоги (наприклад, припинити незаконне використання твору, виплатити компенсацію), а також попередити про можливість звернення до суду в разі невиконання ваших вимог.
- Залучення медіатора: Медіатор – це незалежна третя сторона, яка допомагає сторонам конфлікту знайти взаємоприйнятне рішення. Залучення медіатора може бути ефективним способом вирішення спору без звернення до суду.
Переваги досудового врегулювання:
- Швидкість: Досудове врегулювання зазвичай займає менше часу, ніж судовий розгляд.
- Економія коштів: Ви зможете уникнути судових витрат, які можуть бути досить значними.
- Конфіденційність: Досудове врегулювання дозволяє зберегти конфіденційність інформації, яка могла б бути розголошена в ході судового розгляду.
Однак, не завжди вдається вирішити спір мирним шляхом. Якщо порушник ігнорує ваші вимоги або відмовляється йти на компроміс, у вас залишається єдиний вихід – звернення до суду.
Підрозділ 4.3: Звернення до суду
Якщо досудові методи вирішення спору не принесли результату, єдиним виходом залишається звернення до суду. Це більш формальний і тривалий шлях, але саме він є найдієвішим засобом захисту порушених авторських прав.
Що потрібно знати про судовий захист авторських прав?
- Підготовка позовної заяви: Вам знадобиться скласти позовну заяву, в якій необхідно чітко викласти суть порушення, ваші вимоги до відповідача, а також додати докази, що підтверджують ваші права та факт їх порушення. Рекомендую звернутися до юриста, що спеціалізується на авторському праві, для грамотного складання позову.
- Збір доказів: До суду необхідно надати переконливі докази вашого авторства та факту порушення ваших прав. Це можуть бути:
- Свідоцтво про реєстрацію авторського права.
- Оригінальні записи, ноти, чернетки.
- Докази плагіату (записи екрану, посилання на веб-сайти).
- Експертні висновки.
- Сплата судового збору: За подання позову до суду сплачується судовий збір, розмір якого залежить від ціни позову.
- Судовий розгляд: Судовий розгляд може тривати від кількох місяців до кількох років, залежно від складності справи та завантаженості суду.
- Рішення суду: За результатами розгляду справи суд виносить рішення, яким може задовольнити ваші вимоги повністю або частково, або відмовити в їх задоволенні.
Чого можна вимагати в суді?
- Припинення порушення: Суд може зобов’язати відповідача припинити незаконне використання вашого музичного твору.
- Відшкодування збитків: Ви можете вимагати від відповідача відшкодування збитків, заподіяних вам внаслідок порушення ваших авторських прав.
- Виплата компенсації: За законом, ви можете вимагати виплати компенсації замість відшкодування збитків. Розмір компенсації визначається судом в межах, встановлених законом.
- Вилучення та знищення контрафактних примірників: Суд може постановити вилучити та знищити всі незаконні копії вашого музичного твору.
Звернення до суду – це серйозний крок, який вимагає ретельної підготовки та знання законодавства. Тому в такій ситуації наполегливо рекомендується звернутися за допомогою до кваліфікованого юриста, який спеціалізується на захисті авторських прав.
Висновки
Отже, ми завершуємо нашу розмову про авторське право на музичні твори. Сподіваюся, ця інформація була для вас корисною і допоможе вам краще розуміти свої права та можливості їх захисту.
Підсумовуючи, хочеться ще раз підкреслити основні моменти:
- Авторське право на музику виникає автоматично в момент створення твору і захищає як музику, так і текст (у випадку пісень), а також аранжування.
- Автори мають широкий спектр виключних прав, включаючи право на відтворення, розповсюдження, публічне виконання та переробку своїх творів.
- Захистити свої права можна шляхом реєстрації авторського права, використання знака ©, а також співпраці з організаціями колективного управління правами (ОКУП).
- У разі порушення авторських прав існує можливість як досудового врегулювання спору, так і звернення до суду.
Пам’ятайте, що ваша музика – це результат вашої творчої праці, ваша інтелектуальна власність, і вона має бути надійно захищена. Не бійтеся відстоювати свої права та використовувати всі доступні засоби для захисту своєї творчості. А знання основ авторського права стане вам у цьому надійним помічником.
Чи є обов'язковою реєстрація авторського права на музичний твір, і які переваги вона надає?
Реєстрація авторського права на музичний твір не є обов’язковою. Згідно з українським законодавством, авторське право виникає автоматично в момент створення твору і фіксації його в будь-якій об’єктивній формі (наприклад, у вигляді нот або звукозапису). Це означає, що ваш музичний твір захищений законом з тієї миті, як ви його створили, незалежно від того, чи подавали ви заяву на реєстрацію чи ні.
Однак, добровільна реєстрація авторського права надає ряд суттєвих переваг:
- Офіційний доказ авторства: Свідоцтво про реєстрацію є офіційним документом, виданим державним органом (УКРНОІВІ), який підтверджує ваше авторство на музичний твір. Це може стати вирішальним доказом у суді у випадку виникнення спору про авторство або при незаконному використанні вашої музики.
- Фіксація дати створення: Реєстрація фіксує дату подання заяви, яка може бути прирівняна до дати створення твору. Це особливо важливо у випадках, коли потрібно довести пріоритет створення, наприклад, при підозрі на плагіат.
- Спрощення процедури захисту: У разі порушення авторських прав, наявність свідоцтва про реєстрацію значно полегшує процес доказування ваших прав і притягнення порушника до відповідальності. Вам не потрібно буде витрачати час та зусилля на збір додаткових доказів авторства.
- Превентивний ефект: Інформація про зареєстроване авторське право є публічною. Потенційні порушники, знаючи про офіційно зареєстрований твір, можуть утриматися від його незаконного використання, остерігаючись юридичних наслідків.
- Додаткові можливості: В деяких випадках свідоцтво про реєстрацію може знадобитися для укладення ліцензійних договорів, отримання грантів або участі в конкурсах.
Отже, хоча реєстрація і не є обов’язковою, вона є потужним інструментом для захисту ваших прав як автора музичного твору. Вона слугує офіційним підтвердженням авторства, фіксує дату створення, спрощує захист прав у разі порушення і може мати превентивний ефект. Якщо ви серйозно ставитеся до своєї музичної творчості і хочете мати надійний юридичний захист, реєстрація авторського права є рекомендованим кроком. Для проведення реєстрації та отримання детальної інформації про процедуру ви можете звернутися до юристів Polikarpov Law Firm. Ми з радістю вас проконсультуємо.
Яка різниця між правами автора музики і правами автора тексту в пісні, і як ці права регулюються при співавторстві?
Пісня є складним об’єктом авторського права, оскільки зазвичай складається з двох самостійних творів: музики (мелодія, гармонія) та тексту (віршованого твору). Відповідно, існують автор музики (композитор) та автор тексту (поет), кожен з яких має окремі авторські права на свій твір.
Різниця між правами:
- Автор музики: Має виключні права на музичну складову пісні. Він може дозволяти або забороняти запис музики, її публічне виконання, переробку (наприклад, створення інструментальної версії), використання в аудіовізуальних творах тощо.
- Автор тексту: Має виключні права на текст пісні як на літературний твір. Він може дозволяти або забороняти публікацію тексту, його переклад, декламацію, використання у поєднанні з музикою тощо.
Співавторство:
Коли над піснею працюють і композитор, і поет, вони вважаються співавторами. Їхні відносини та права регулюються законодавством про співавторство та, бажано, письмовим договором між ними.
Основні принципи співавторства у пісні:
- Рівність прав: За загальним правилом, співавтори мають рівні права на спільний твір, якщо інше не передбачено договором.
- Неподільність авторського права: Авторське право на пісню як на цілісний твір є неподільним. Це означає, що жоден зі співавторів не може самостійно, без згоди іншого, передавати виключні права на всю пісню (музику та текст разом) третім особам.
- Право на використання: Кожен співавтор має право використовувати пісню на свій розсуд, але з урахуванням інтересів іншого співавтора. Наприклад, автор музики може використовувати мелодію в інструментальному творі, але не може без згоди автора тексту передати права на її використання в іншій пісні з іншим текстом.
- Розподіл доходів: Доходи від використання пісні розподіляються між співавторами порівну, якщо інше не передбачено договором.
Важливість договору:
Для уникнення конфліктів та непорозумінь, рекомендується укладати письмовий договір між співавторами. У договорі слід чітко визначити:
- Розподіл прав та обов’язків між співавторами.
- Порядок використання пісні.
- Розподіл доходів від використання пісні.
- Порядок вирішення спорів.
Отже, автор музики та автор тексту мають окремі права на свої твори в рамках пісні. При співавторстві їхні права є рівними, а авторське право на пісню – неподільним. Для чіткого врегулювання відносин між співавторами рекомендується укладати письмовий договір. Юристи Polikarpov Law Firm допоможуть вам розібратися у всіх тонкощах авторського права та скласти договір, що відповідає вашим інтересам.
Як розпізнати плагіат у музиці і які кроки слід зробити при його виявленні?
Плагіат у музиці – це умисне привласнення чужого музичного твору або його частини (мелодії, гармонії, ритму) та видача його за власний. Це є серйозним порушенням авторського права і може мати юридичні наслідки.
Як розпізнати плагіат:
- Уважне прослуховування та порівняння: Найпростіший, але дієвий спосіб – це уважно слухати музику і порівнювати підозрілий твір зі своїм. Звертайте увагу на схожість мелодій, гармонічних послідовностей, ритмічних малюнків, аранжування.
- Використання спеціалізованого програмного забезпечення:
- Програми для розпізнавання музики (Shazam, SoundHound): Хоча вони призначені для ідентифікації треків, їх можна використовувати для пошуку оригіналу підозрілого твору.
- Програми для порівняльного аналізу аудіо: Такі програми аналізують звукові хвилі і виявляють схожість між двома музичними творами. Вони можуть бути корисними для виявлення часткового плагіату, коли запозичено лише фрагмент твору.
- Онлайн-сервіси перевірки на плагіат: Деякі веб-сайти пропонують послуги з перевірки музичних творів на плагіат, порівнюючи завантажений файл з великими базами даних музики.
- Аналіз нотного запису: Якщо є доступ до нот, порівняння нотного запису може виявити ідентичність або суттєву схожість мелодій, гармоній, структури твору.
- Звернення до музичних експертів: У складних випадках можна звернутися до музикознавців або експертів у галузі авторського права, які проведуть професійний аналіз та нададуть висновок щодо наявності чи відсутності плагіату.
Кроки, які слід зробити при виявленні плагіату:
- Фіксація факту порушення:
- Збережіть посилання на веб-сторінку, де розміщено підозрілий твір.
- Зробіть запис екрану або аудіо/відеозапис, який чітко демонструє факт плагіату.
- Занотуйте дату та час виявлення порушення.
- Збір доказів власного авторства:
- Підготуйте докази, які підтверджують, що саме ви є автором оригінального твору: ноти, аудіозаписи, відеозаписи процесу створення, свідоцтво про реєстрацію авторського права (якщо є), листування, що підтверджує створення твору тощо.
- Спроба досудового врегулювання:
- Зв’яжіться з порушником: Напишіть особі або організації, яка, на вашу думку, порушила ваші права, лист з викладенням претензій та вимогою припинити незаконне використання твору.
- Надішліть офіційну претензію: Якщо контакт з порушником не дав результату, надішліть офіційну письмову претензію з детальним описом порушення, посиланням на докази та чітко сформульованими вимогами.
- Звернення до суду:
- Якщо досудове врегулювання не дало результатів, зверніться до суду з позовною заявою про захист авторських прав.
- Для цього вам знадобиться кваліфікована юридична допомога. Адвокати Polikarpov Law Firm, які спеціалізуються на авторському праві, допоможуть вам підготувати позовну заяву, зібрати необхідні докази та представити ваші інтереси в суді.
Пам’ятайте: Чим раніше ви почнете діяти, тим більше шансів на успішний захист ваших прав. Не бійтеся відстоювати свою творчість і звертатися за допомогою до професіоналів.
Що таке публічне виконання музичного твору і чи потрібно отримувати дозвіл автора для виконання його музики на концерті або в ресторані?
Публічне виконання музичного твору – це будь-яке виконання музики, яке відбувається у місці, відкритому для вільного відвідування, або де присутня значна кількість осіб, які не належать до звичайного кола сім’ї чи близьких знайомих. Це також стосується виконання, яке транслюється за допомогою технічних засобів (радіо, телебачення, Інтернет) у такому місці.
Приклади публічного виконання:
- Концерти, фестивалі, виступи музичних гуртів у клубах, барах, на відкритих майданчиках.
- Трансляція музики по радіо та телебаченню.
- Відтворення музики у торгових центрах, магазинах, ресторанах, кафе, готелях, спортзалах та інших громадських місцях.
- Використання музики як фонового супроводу під час публічних заходів, показів, виставок.
- Публічне виконання музики за допомогою технічних засобів (наприклад, через гучномовці на стадіоні, на вулиці).
Чи потрібно отримувати дозвіл автора?
Так, для будь-якого публічного виконання музичного твору необхідно отримати дозвіл від автора або іншого правовласника (наприклад, музичного видавництва). Це правило діє незалежно від того, чи є виконання комерційним (тобто чи отримує виконавець плату за виступ) чи ні.
Винятки:
- Існують деякі винятки, коли дозвіл не потрібен, наприклад, для навчальних цілей у навчальних закладах або для офіційних церемоній. Однак ці винятки чітко регламентовані законом і мають обмежений характер.
Як отримати дозвіл?
На практиці автори рідко самостійно займаються видачею дозволів на публічне виконання своїх творів. Цю функцію зазвичай виконують організації колективного управління правами (ОКУП).
ОКУП:
- Діють на підставі договорів з авторами та управляють їхніми майновими правами на колективній основі.
- Видають ліцензії на публічне виконання музичних творів користувачам (радіостанціям, телеканалам, ресторанам, концертним майданчикам тощо).
- Збирають авторську винагороду за публічне виконання і розподіляють її між авторами.
Що робити, якщо ви хочете публічно виконати чужий твір?
- З’ясуйте, чи управляє твором ОКУП: В Україні діє декілька ОКУП, найбільша з яких – УААСП. Перевірте на сайті відповідної ОКУП, чи є там інформація про автора та його твір.
- Укладіть договір з ОКУП: Якщо твір управляється ОКУП, вам необхідно укласти з нею ліцензійний договір на публічне виконання.
- Сплачуйте авторську винагороду: За умовами договору ви будете зобов’язані сплачувати авторську винагороду за кожне публічне виконання твору.
Відповідальність за незаконне публічне виконання:
Публічне виконання музичного твору без дозволу є порушенням авторського права і може спричинити за собою цивільну, адміністративну та навіть кримінальну відповідальність.
Отже, публічне виконання музики завжди вимагає дозволу, який найпростіше отримати через ОКУП. Це забезпечує дотримання прав авторів та дозволяє легально використовувати музику в публічному просторі.
Чи може аранжувальник вважатися автором, і які його права та обов'язки по відношенню до автора оригінального музичного твору?
Аранжувальник – це особа, яка здійснює переробку існуючого музичного твору, створюючи його нову версію, що відрізняється за інструментальним складом, гармонічним супроводом, фактурою, темпом тощо.
Чи може аранжувальник вважатися автором?
Так, аранжувальник може вважатися автором похідного твору, яким є аранжування. За умови, що аранжування містить творчий внесок аранжувальника і є новим, оригінальним твором, а не просто технічною обробкою оригіналу, аранжувальник визнається автором і набуває авторські права на своє аранжування.
Права аранжувальника:
- Виключне право на використання аранжування: Аранжувальник має право дозволяти або забороняти використання свого аранжування, включаючи його запис, публічне виконання, розповсюдження, переробку тощо.
- Право на ім’я: Аранжувальник має право вимагати, щоб його ім’я (або псевдонім) зазначалося при кожному використанні аранжування.
- Право на недоторканність твору: Аранжувальник має право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні свого аранжування, що може завдати шкоди його честі та репутації.
- Право на винагороду: Аранжувальник має право на отримання винагороди за використання свого аранжування.
Обов’язки аранжувальника:
- Отримання дозволу від автора оригіналу: Найважливіший обов’язок аранжувальника – отримати дозвіл від автора оригінального музичного твору (або іншого правовласника) на створення та використання аранжування. Без такого дозволу аранжування є незаконним і вважається порушенням авторських прав.
- Повага до прав автора оригіналу: Аранжувальник повинен поважати права автора оригінального твору, не допускати спотворення оригіналу, що може зашкодити честі та репутації автора.
- Зазначення авторства оригінального твору: При використанні аранжування необхідно завжди зазначати ім’я автора оригінального музичного твору.
Взаємовідносини між аранжувальником та автором оригіналу:
- Взаємозалежність: Права аранжувальника є похідними від прав автора оригіналу. Аранжувальник не може здійснювати свої права на аранжування без згоди автора оригіналу.
- Договірне регулювання: Відносини між аранжувальником та автором оригіналу найчастіше регулюються договором, в якому визначаються умови використання оригінального твору, права та обов’язки сторін, розмір та порядок виплати винагороди аранжувальнику тощо.
- Спірні ситуації: У разі виникнення спорів між аранжувальником та автором оригіналу, вони можуть бути вирішені шляхом переговорів, а в разі недосягнення згоди – в судовому порядку.
Отже, аранжувальник є автором похідного твору і має відповідні авторські права. Однак, ці права нерозривно пов’язані з правами автора оригінального музичного твору, і аранжувальник зобов’язаний отримати дозвіл на створення та використання аранжування. Для уникнення непорозумінь та конфліктів рекомендується укладати письмовий договір між аранжувальником та автором оригінального твору. Юристи Polikarpov Law Firm з радістю допоможуть вам розібратися у всіх тонкощах авторського права на музичні твори, в тому числі на аранжування, і складуть договір, що відповідає вашим інтересам.
