Торгова марка для онлайн-бізнесу та e-commerce

Світ невпинно переходить в онлайн. Сьогодні онлайн-бізнес та e-commerce – це вже не просто тренд, а, ну скажімо так, домінуюча реальність для багатьох підприємців. Ви продаєте товари через Інтернет? Надаєте послуги онлайн? Маєте власний інтернет-магазин? Чудово! Але чи задумувалися ви про те, як захистити свій бренд у цьому безмежному цифровому просторі? Реєстрація торгової марки для інтернет-магазину або будь-якого іншого онлайн-бізнесу має свою специфіку.

Інтернет, з одного боку, відкриває неймовірні можливості: глобальне охоплення, швидкий доступ до клієнтів. З іншого боку, це середовище, де порушити права на вашу торгову марку значно легше, ніж в офлайні. Конкуренти можуть скопіювати ваш логотип за лічені хвилини, зареєструвати схоже доменне ім’я, створити фейкову сторінку в соціальних мережах. Анонімність та швидкість поширення інформації, м’яко кажучи, створюють як нові можливості, так і абсолютно нові ризики для власників брендів.

Тому захист торгової марки в онлайні – це не просто формальність, це життєва необхідність. У цій статті ми, як юристи з 20-річним досвідом у сфері інтелектуальної власності, розберемося в особливостях реєстрації та захисту ТМ саме для сфери e-commerce. Готові зануритися у світ цифрового брендингу та його правових аспектів? Тоді вперед!

I. Особливості реєстрації ТМ для онлайн-бізнесу

Реєстрація торгової марки – це стандартна процедура, але коли мова заходить про онлайн-бізнес, з’являються певні нюанси. Цифрове середовище накладає свій відбиток на вибір класів МКТП, взаємодію з доменними іменами та представлення бренду в соціальних мережах. Розглянемо ці особливості детальніше.

Підрозділ 1.1: Вибір класів МКТП

Один із перших і, без перебільшення, ключових моментів при реєстрації ТМ для онлайн-бізнесу – це правильний вибір класів МКТП (Міжнародної класифікації товарів і послуг). Адже від цього залежить, яку саме діяльність буде охороняти ваша марка. А в онлайні діяльність може бути, ну, знаєте, досить багатогранною.

Які класи найбільш релевантні для e-commerce?

1. Клас 35: Це, мабуть, найважливіший клас для будь-якого інтернет-магазину чи сервісу, що займається онлайн-продажами. Цей клас охоплює:
   • Рекламу: Просування ваших товарів чи послуг в інтернеті.
   • Керування справами; адміністративну діяльність; офісні роботи.
   • І найголовніше для нас – послуги щодо роздрібного або оптового продажу різноманітних товарів, в тому числі через мережу Інтернет. Це формулювання прямо стосується діяльності інтернет-магазинів. Сюди ж відносяться послуги з розміщування в одному місці для інших товарів, що дозволяє покупцям зручно оглядати та купувати ці товари в інтернет-магазинах або через каталоги.
2. Класи товарів, які ви продаєте: Якщо ви не просто надаєте послуги з продажу, а продаєте конкретні товари під власною ТМ (наприклад, одяг, електроніку, косметику), вам обов’язково потрібно реєструвати ТМ і для цих товарів у відповідних класах (наприклад, Клас 25 для одягу, Клас 9 для електроніки, Клас 3 для косметики тощо). Клас 35 покриває послугу продажу, а товарні класи – самі товари. Не плутайте!
3. Клас 42: Цей клас актуальний, якщо ваш онлайн-бізнес пов’язаний з технологіями, що, власне, логічно. Сюди відносяться:
   • Наукові і технологічні послуги та дослідження і розробки, що їх стосуються.
   • Послуги промислового аналізування та досліджування.
   • Розробляння та проектування комп’ютерної техніки і програмного статку. Це важливо, якщо ви розробляєте власний сайт, платформу, додаток.
   • Надання програмного забезпечення як послуги (SaaS): Якщо ваш бізнес працює за моделлю SaaS.
   • Створення та технічне обслуговування веб-сайтів для інших.

Приклади вибору класів:

• Інтернет-магазин одягу власного бренду: Клас 35 (послуги інтернет-магазину) + Клас 25 (одяг).
• Маркетплейс, що об’єднує різних продавців: Клас 35 (послуги з розміщування товарів для інших, послуги з продажу) + можливо, Клас 42 (якщо ви надаєте платформу як послугу).
• Сервіс підписки на онлайн-курси: Клас 41 (освіта, навчання) + можливо, Клас 42 (якщо є SaaS-компонент) + Клас 35 (реклама, просування).
• Розробник SaaS-платформи для бізнесу: Клас 42 (SaaS, розробка ПЗ) + можливо, Клас 9 (якщо ПЗ можна завантажити).

Правильний вибір класів МКТП для онлайн-бізнесу – це запорука того, що ваша торгова марка буде захищати саме те, чим ви реально займаєтеся в мережі. Не варто економити на класах, якщо ваша діяльність різноманітна, але й “гребти все підряд” теж не вихід. Потрібен зважений підхід.

Підрозділ 1.2: ТМ та доменне ім’я

Коли ми говоримо про онлайн-бізнес, одразу спадає на думку адреса вашого “дому” в мережі – доменне ім’я. І тут виникає важливе питання: як співвідноситься ваше доменне ім’я та ваша торгова марка? Чи захищає одне інше?

Це надзвичайно важливий момент, і тут часто виникає плутанина. Треба чітко розуміти: реєстрація торгової марки НЕ дає вам автоматично прав на відповідне доменне ім’я. І навпаки: реєстрація доменного імені НЕ означає, що ви автоматично отримали права на торгову марку. Це два паралельні процеси, що регулюються різними правилами та організаціями. ТМ захищає ваш бренд, ідентифікатор товарів/послуг, а домен – це, по суті, технічна адреса в інтернеті.

Тому кілька порад щодо доменів і ТМ:

1. Ідеал – тотожність або співзвучність: Намагайтеся вибрати доменне ім’я, яке максимально відповідає вашій торговій марці. Це полегшить клієнтам пошук вашого сайту і посилить впізнаваність бренду.
2. Перевіряйте доступність заздалегідь: Перш ніж остаточно затверджувати назву бренду і подавати заявку на ТМ, перевірте, чи вільне відповідне доменне ім’я (і бажано, чи вільні акаунти в соцмережах). Буде дуже прикро зареєструвати ТМ, а потім виявити, що бажаний домен зайнятий.
3. Розгляньте різні доменні зони: Подумайте, в яких доменних зонах вам потрібен захист (.com, .ua, .com.ua, .net, .org, можливо, тематичні зони типу .store, .shop, .app тощо). Реєстрація кількох доменів може бути доцільною для захисту від кіберсквотерів.

А що, якщо бажаний домен вже зайнятий?

Тут ми підходимо до теми доменних спорів. Часто трапляється, що хтось (кіберсквотер) реєструє доменне ім’я, яке є ідентичним або схожим до ступеня змішування з вашою зареєстрованою торговою маркою, з метою його перепродажу вам за завищеною ціною або для використання в недобросовісних цілях (наприклад, для створення сайту-конкурента, фішингу).

Для вирішення таких спорів існує спеціальна, позасудова процедура – UDRP (Uniform Domain Name Dispute Resolution Policy), або Єдина політика розгляду спорів щодо доменних імен. Вона застосовується до більшості загальних доменів верхнього рівня (.com, .net, .org тощо) та деяких національних. Розгляд таких справ здійснюють спеціалізовані арбітражні центри (наприклад, при Всесвітній організації інтелектуальної власності – WIPO).

Щоб виграти спір за процедурою UDRP і отримати домен собі, власнику ТМ потрібно довести три обставини:

• Що спірне доменне ім’я є ідентичним або схожим до ступеня змішування з вашою торговою маркою.
• Що у поточного власника домену немає прав або законних інтересів щодо цього доменного імені.
• Що доменне ім’я було зареєстроване та використовується недобросовісно.

Процедура UDRP зазвичай швидша і дешевша, ніж традиційний судовий процес.

Отже, торгова марка та доменне ім’я – це два ключові активи для онлайн-бізнесу. Стратегію щодо них потрібно розробляти паралельно та якомога раніше.

Підрозділ 1.3: ТМ та соціальні мережі

Ну куди ж сучасному онлайн-бізнесу без присутності в соціальних мережах? Facebook, Instagram, TikTok, LinkedIn – це потужні канали для просування бренду, спілкування з клієнтами та, звісно, продажів. Але й тут на власників торгових марок чекають певні виклики.

Як ТМ взаємодіє із соціальними мережами?

1. Назва сторінки/акаунту (нікнейм): В ідеалі, назва вашої бізнес-сторінки або нікнейм акаунту мають збігатися з вашою торговою маркою або бути максимально близькими до неї. Це знову ж таки питання впізнаваності та уникнення плутанини. Тому, як і з доменами, перевіряйте доступність бажаної назви/нікнейму в ключових соціальних мережах ще на етапі вибору бренду.
2. Використання ТМ у контенті: Ваша зареєстрована торгова марка (назва, логотип) має активно використовуватися у контенті, який ви публікуєте: в оформленні сторінки, на зображеннях, у відео, в описах товарів/послуг. Це не тільки брендинг, але й підтвердження використання ТМ.

Що робити, якщо хтось використовує вашу ТМ у соціальних мережах?

Це, на жаль, поширена проблема. Хтось може створити сторінку або акаунт з назвою, ідентичною або дуже схожою на вашу торгову марку, щоб:

• Видавати себе за вас.
• Продавати підробки.
• Поширювати негативну інформацію про ваш бренд.
• Просто “зайняти” бажаний вами нікнейм.

Що робити в такому випадку?

• Зв’язатися з власником сторінки/акаунту: Іноді це може бути непорозуміння, і питання вдається вирішити шляхом переговорів.
• Подати скаргу до адміністрації соціальної мережі: Більшість популярних соціальних мереж (Facebook, Instagram, Twitter, YouTube тощо) мають власні політики щодо захисту прав на торгові марки та спеціальні процедури подання скарг на порушення. Вам потрібно буде надати докази того, що ви є власником зареєстрованої торгової марки (копію свідоцтва) і пояснити суть порушення.

Процедури подання скарг:

Зазвичай вони передбачають заповнення спеціальної онлайн-форми на сайті соціальної мережі. Детальні інструкції можна знайти у розділах довідки або правилах відповідної платформи.

 Адміністрація соціальної мережі розглядає скаргу і може вжити заходів: видалити сторінку/акаунт порушника, передати вам права на сторінку з вашою ТМ (в деяких випадках) або відмовити у задоволенні скарги, якщо порушення не очевидне. Реакція соцмереж не завжди швидка та ефективна, але це важливий інструмент захисту.

Отже, активна присутність у соціальних мережах для онлайн-бізнесу є обов’язковою, але не забувайте про захист своєї торгової марки і на цих платформах. Завчасно “забронюйте” потрібні назви/нікнейми і будьте готові відстоювати свої права у разі порушень.

II. Порушення прав на ТМ в Інтернеті

Захист торгової марки в офлайні – це одне, а от боротьба з порушеннями в безмежному та часто анонімному просторі Інтернету – це, ну, зовсім інша історія. На жаль, онлайн-середовище надає порушникам безліч інструментів для недобросовісного використання чужих брендів. Від крадіжки трафіку за допомогою схожих доменів до відвертої торгівлі підробками – інтернет-правопорушення у сфері ТМ є надзвичайно різноманітними та, що гірше, поширеними. У цьому розділі ми розглянемо найчастіші види онлайн-порушень та поговоримо про те, чому їх так складно виявляти та доводити.

Підрозділ 2.1: Види онлайн-порушень

Інтернет, на жаль, справжній Клондайк для тих, хто хоче поживитися за рахунок чужого імені. Інтернет-правопорушення, пов’язані з торговими марками, бувають дуже різними, іноді винахідливими, а часом – відверто нахабними. Давайте розглянемо найпоширеніші “схеми”, з якими стикаються власники брендів в онлайні:

1. Маніпуляції з доменними іменами (кіберсквотинг, тайпсквотинг): Це, можна сказати, класика жанру. Порушники реєструють доменні імена, які або повністю ідентичні вашій ТМ (якщо ви не подбали про реєстрацію домену заздалегідь) – це і є кіберсквотинг, часто з метою перепродажу вам же цього домену за завищеною ціною. Або ж реєструють імена, що дуже схожі на вашу ТМ, відрізняючись однією-двома літерами, дефісом, чи розраховані на типові друкарські помилки користувачів (наприклад, amaz0n.com замість amazon.com) – це зветься тайпсквотинг. Головна мета тут – перехопити частину вашого цільового трафіку, який через помилку потрапляє на сайт-підробку, де може бути що завгодно: від реклами конкурентів до шкідливого ПЗ.
2. Невидиме використання ТМ (метатеги, ключові слова): Досить підступний спосіб. Ваш конкурент може “зашити” вашу зареєстровану торгову марку в метатеги свого сайту (текст, невидимий для користувача, але видимий для пошукових систем) або використовувати її як ключове слово при налаштуванні контекстної реклами (наприклад, у Google Ads). В результаті, коли користувач шукає саме ваш бренд, йому у видачі або в рекламних оголошеннях “підсовують” сайт конкурента. Такий собі спосіб “позичити” впізнаваність вашого бренду для залучення чужих клієнтів.
3. Продаж контрафакту: Онлайн – ідеальне середовище для збуту підроблених товарів. Створюються цілі фальшиві інтернет-магазини, сторінки на популярних маркетплейсах (від локальних типу Prom чи OLX до глобальних Amazon, eBay, AliExpress), які пропонують нібито оригінальні товари під вашим брендом, але за підозріло низькими цінами. Звісно, це контрафакт, який завдає вам прямих фінансових збитків (втрачені продажі) і, що не менш важливо, руйнує репутацію вашого бренду через низьку якість підробок.
4. Фейкові сторінки в соціальних мережах: Створення сторінок, груп чи профілів у Facebook, Instagram, TikTok та інших мережах, які повністю копіюють стиль вашого бренду і видають себе за офіційне представництво. Цілі можуть бути різноманітними: дезінформація споживачів, поширення негативу про ваш бренд, збір персональних даних підписників, продаж контрафакту або просто блокування бажаного вами імені сторінки.
5. Фішинг з використанням ТМ: Це вже пряме шахрайство. Зловмисники створюють сайти або розсилають електронні листи, які дуже точно імітують дизайн та стилістику вашого офіційного сайту чи розсилок. Мета – під виглядом вашого бренду виманити у довірливих користувачів конфіденційну інформацію: логіни та паролі від акаунтів, номери та CVV-коди банківських карток тощо. Використання впізнаваної ТМ значно підвищує шанси шахраїв на успіх, адже люди схильні довіряти знайомим іменам.

Це лише верхівка айсберга інтернет-правопорушень. З розвитком технологій винахідливість порушників, на жаль, тільки зростає, з’являються все нові й нові способи недобросовісної експлуатації чужих брендів в онлайні.

Підрозділ 2.2: Складність виявлення та доказування

На жаль, боротьба з онлайн-порушеннями прав на торгову марку часто нагадує битву з гідрою: відрубуєш одну голову – виростають дві нові. І це не дивно, адже інтернет-середовище створює чимало складнощів, пов’язаних з виявленням порушень та подальшим доказуванням їх у правовому полі.

Чому так складно?

1. Анонімність порушників: Одна з головних переваг інтернету для недобросовісних осіб – це можливість діяти анонімно або під вигаданими іменами. Власника сайту, що продає контрафакт, або сторінки в соцмережі, яка поширює фейки, буває вкрай складно ідентифікувати. Вони можуть використовувати тимчасові електронні адреси, приховувати свої реальні IP-адреси за допомогою VPN або проксі-серверів, реєструвати домени через підставних осіб або сервіси приховування WHOIS-даних. Це значно ускладнює пред’явлення претензій або позовів до конкретної особи.
2. Транскордонний характер порушень: Інтернет не має кордонів. Порушник може фізично перебувати в одній країні, сервер, на якому розміщений його сайт, – в іншій, а цільова аудиторія, на яку спрямоване порушення, – у третій. Це створює юридичні колізії: за законами якої країни розглядати спір? Як виконати рішення суду, якщо порушник перебуває в іншій юрисдикції? Це істотно ускладнює процес захисту прав.
3. Швидка зміна контенту та “міграція” порушників: В онлайні все відбувається блискавично. Сайт з контрафактом, який ви виявили сьогодні, завтра може вже не існувати, а з’явитися на новій адресі. Сторінку в соцмережі можуть швидко видалити після скарги, але тут же створити нову під трохи зміненою назвою. Порушники легко “переїжджають” з одного хостингу на інший, змінюють доменні імена. Це вимагає постійного моніторингу та оперативної реакції, а також ускладнює фіксацію доказів.
4. Складність фіксації доказів: Зафіксувати факт порушення в інтернеті так, щоб це було прийнято судом чи іншим органом, – теж непросте завдання. Звичайного скріншоту може бути недостатньо. Часто потрібне нотаріальне засвідчення веб-сторінок, використання спеціалізованих сервісів для фіксації контенту, проведення контрольних закупівель (якщо йдеться про контрафакт). Це потребує часу, ресурсів і специфічних знань.
5. Величезний обсяг інформації: Інтернет – це океан контенту. Відстежити всі потенційні порушення вручну практично неможливо. Навіть з використанням автоматизованих інструментів моніторингу завжди є ризик щось пропустити.

Всі ці фактори роблять виявлення порушень та доказування їх в онлайні значно складнішим, ніж в офлайн-світі. Тому власникам торгових марок потрібно бути готовими до проактивних дій та використання спеціальних інструментів і стратегій для захисту своїх прав у цифровому просторі.

III. Способи захисту ТМ в Інтернеті

Розібравшись із тим, наскільки підступними та різноманітними можуть бути онлайн-порушення, постає логічне питання: а як же, власне, захистити свою торгову марку в цьому цифровому вирі? Сидіти склавши руки і спостерігати, як ваш бренд використовують недобросовісні конкуренти чи шахраї – точно не варіант. На щастя, існує цілий арсенал інструментів та механізмів, які дозволяють ефективно протидіяти інтернет-правопорушенням. У цьому розділі ми розглянемо основні способи захисту вашої ТМ в онлайні – від моніторингу до судових розглядів.

Підрозділ 3.1: Моніторинг Інтернету

Перша лінія оборони вашої торгової марки в онлайні – це пильність. Чекати, поки хтось повідомить вас про фейковий сайт чи сторінку в соцмережі, що імітує ваш бренд, – це, м’яко кажучи, не найкраща стратегія. Набагато ефективніше діяти проактивно, тобто постійно здійснювати моніторинг інтернет-простору на предмет можливих порушень.

Що таке моніторинг і навіщо він потрібен?

Моніторинг – це систематичне відстеження згадок вашого бренду, назви компанії, торгової марки (як словесної, так і графічної – логотипу) в різних сегментах інтернету:

• Пошукові системи (Google, Bing тощо).
• Реєстрації нових доменних імен.
• Соціальні мережі (Facebook, Instagram, TikTok, LinkedIn тощо).
• Онлайн-маркетплейси та дошки оголошень (Amazon, eBay, AliExpress, Prom, OLX тощо).
• Магазини мобільних додатків (App Store, Google Play).
• Новинні сайти, блоги, форуми.

Мета цього постійного “сканування” – якомога раніше виявити будь-які спроби неправомірного використання вашої ТМ, будь то реєстрація схожого домену (кіберсквотинг), поява фейкової сторінки в соцмережі, продаж контрафакту чи використання вашої марки в рекламі конкурентів. Чим раніше ви виявите порушення, тим швидше зможете вжити заходів і мінімізувати потенційну шкоду для вашого бізнесу та репутації.

Чи можна моніторити вручну?

Теоретично – так, але практично – майже неможливо. Обсяг інформації в інтернеті величезний і постійно зростає. Навіть якщо ви будете щодня вводити назву своєї ТМ у пошуковик, ви охопите лише мізерну частину потенційних порушень.

Онлайн-інструменти для моніторингу:

На щастя, існують спеціальні онлайн-інструменти та сервіси, які допомагають автоматизувати процес моніторингу:

• Google Alerts: Простий і безкоштовний інструмент від Google, який надсилає вам сповіщення щоразу, коли в інтернеті з’являється нова сторінка зі згадкою ваших ключових слів (наприклад, назви вашої ТМ). Це базовий рівень моніторингу.
• Спеціалізовані сервіси моніторингу соціальних медіа: Існують платформи, які фокусуються на відстеженні згадок бренду саме в соціальних мережах.
• Комплексні платформи захисту бренду: Це, як правило, платні сервіси, що пропонують широкий спектр послуг моніторингу, включаючи відстеження доменних імен, маркетплейсів, магазинів додатків, соціальних мереж, а іноді навіть виявлення контрафакту.
• Інструменти моніторингу зображень: Деякі сервіси використовують технології розпізнавання зображень для пошуку неправомірного використання вашого логотипу.

Регулярний моніторинг – це фундамент ефективного захисту вашої торгової марки в інтернеті. Він дозволяє тримати руку на пульсі та своєчасно реагувати на будь-які загрози вашому бренду.

Підрозділ 3.2: Процедура “Notice and Takedown”

Отже, завдяки моніторингу ви виявили порушення: на якомусь сайті розміщено контент, що незаконно використовує вашу торгову марку (наприклад, продають контрафакт під вашим брендом або використовують ваш логотип без дозволу). Що робити? Один з найпоширеніших і часто найшвидших способів впливу – це процедура “Notice and Takedown”.

Що таке “Notice and Takedown”?

Це, по суті, звернення до “посередника” – особи або компанії, яка надає технічні можливості для розміщення контенту в інтернеті – з вимогою видалення контенту, що порушує ваші права. Такими посередниками можуть бути:

• Провайдер хостингу: Компанія, на серверах якої розміщено сайт-порушник.
• Власник веб-сайту або платформи: Якщо порушення відбувається на великому сайті, маркетплейсі, форумі, який надає майданчик для розміщення контенту користувачами.

Ідея “Notice and Takedown” базується на принципі “безпечної гавані” (safe harbor), який діє у багатьох країнах (наприклад, в США згідно з Digital Millennium Copyright Act – DMCA, хоча він більше стосується авторського права, схожі принципи застосовуються і до ТМ). Посередники (хостинг-провайдери, соцмережі тощо) зазвичай не несуть відповідальності за контент, розміщений їхніми користувачами, за умови, що вони оперативно реагують на обґрунтовані повідомлення про порушення і видаляють протиправний контент.

Як правильно скласти звернення (“Notice”)?

Щоб ваше звернення було розглянуто і задоволено, воно має бути складено правильно і містити всю необхідну інформацію:

1. Ваші контактні дані: Ім’я/назва компанії, адреса, телефон, email.
2. Інформація про вашу торгову марку: Назва ТМ, номер свідоцтва про реєстрацію, класи МКТП. Додайте копію свідоцтва.
3. Точна вказівка на контент, що порушує права: Надайте пряме посилання (URL) на сторінку(и), де розміщено контент, що порушує ваші права. Чітко опишіть, у чому саме полягає порушення (використання вашого логотипу, назви, продаж контрафакту тощо).
4. Обґрунтування порушення: Поясніть, чому ви вважаєте, що цей контент порушує ваші права на торгову марку.
5. Заява про сумлінність: Включіть твердження про те, що ви є власником ТМ (або уповноваженим представником) і що ви сумлінно вважаєте, що використання вашої ТМ у зазначений спосіб не дозволено вами, вашим агентом або законом.
6. Заява про достовірність інформації: Підтвердіть, що інформація у вашому повідомленні є точною.
7. Ваш підпис (фізичний або електронний).

Куди надсилати звернення?

Знайдіть контактні дані відповідальної особи або відділу з питань інтелектуальної власності (abuse department, legal department) у провайдера хостингу або на сайті платформи. Багато великих компаній мають спеціальні онлайн-форми для подання таких скарг.

Якщо ваше звернення складено правильно і обґрунтовано, посередник, швидше за все, видалить контент, що порушує права, або заблокує доступ до нього, щоб уникнути відповідальності. Це часто дозволяє швидко припинити порушення без необхідності звертатися до суду.

Процедура “Notice and Takedown” – це ефективний інструмент для боротьби з очевидними порушеннями прав на ТМ в інтернеті, особливо коли порушника складно ідентифікувати або він знаходиться в іншій юрисдикції.

Підрозділ 3.3: Звернення до адміністраторів доменних імен

Ми вже торкалися теми доменних спорів та кіберсквотингу. Що робити, якщо хтось зареєстрував доменне ім’я, ідентичне або схоже до ступеня змішування з вашою торговою маркою? Окрім судового шляху, існує ефективний позасудовий механізм – звернення до адміністраторів доменних імен за процедурою UDRP (Uniform Domain Name Dispute Resolution Policy).

UDRP – це Єдина політика розгляду спорів щодо доменних імен, розроблена ICANN (Інтернет-корпорацією з присвоєння імен та номерів). Вона застосовується до більшості загальних доменів верхнього рівня (.com, .net, .org, .info, .biz тощо) та деяких національних доменів. Це обов’язкова процедура для всіх реєстраторів доменних імен, акредитованих ICANN.

Переваги UDRP:

• Швидкість: Розгляд справи зазвичай займає близько 2-3 місяців, що значно швидше за судовий процес.
• Вартість: Процедура UDRP, як правило, дешевша за судовий розгляд, особливо якщо йдеться про міжнародні спори.
• Ефективність: Якщо ви можете довести всі три необхідні елементи (про них нижче), шанси на передачу вам спірного домену досить високі.

Як працює процедура UDRP?

1. Подання скарги: Ви (власник ТМ) подаєте скаргу до одного з акредитованих центрів розгляду спорів (наприклад, Арбітражний та посередницький центр ВОІВ – WIPO Arbitration and Mediation Center). У скарзі ви повинні:
   • Вказати спірне доменне ім’я.
   • Надати докази ваших прав на торгову марку (копію свідоцтва).

Довести три елементи:

• Що спірне доменне ім’я є ідентичним або схожим до ступеня змішування з вашою ТМ.
• Що у поточного власника домену немає прав або законних інтересів щодо цього доменного імені.
• Що доменне ім’я було зареєстроване та використовується недобросовісно.

1. Відповідь власника домену: Центр розгляду спорів повідомляє поточного власника домену про скаргу і надає йому можливість подати свою відповідь протягом певного строку (зазвичай 20 днів).
2. Призначення арбітра (Panel): Центр призначає одного або трьох незалежних арбітрів для розгляду справи.
3. Розгляд справи та винесення рішення: Арбітр(и) розглядає(ють) скаргу, відповідь (якщо вона є) та подані докази і виносить(ять) рішення: або передати спірне доменне ім’я вам, або залишити його поточному власнику.
4. Виконання рішення: Якщо рішення на вашу користь, реєстратор доменного імені зобов’язаний передати вам права на домен.

Процедура UDRP спрямована саме на вирішення питання про передачу доменного імені. Вона не передбачає стягнення грошової компенсації чи інших санкцій з порушника. Якщо ви хочете відшкодування збитків, вам доведеться звертатися до суду.

UDRP є потужним інструментом для боротьби з кіберсквотингом та недобросовісною реєстрацією доменних імен, що імітують вашу торгову марку. Це відносно швидкий і ефективний спосіб повернути собі контроль над доменом, який по праву має належати вашому бренду.

Підрозділ 3.4: Звернення до адміністрацій соціальних мереж та маркетплейсів

Окрім доменних імен, поле битви за чистоту бренду часто розгортається на сторінках соціальних мереж та віртуальних вітринах маркетплейсів. Як ми вже з’ясували, створення фейкових акаунтів або продаж контрафакту на популярних платформах – поширена практика порушників. Що робити в таких випадках? Звертатися безпосередньо до адміністрації цих платформ.

Великі соціальні мережі (Facebook, Instagram, Twitter, TikTok, YouTube, LinkedIn тощо) та маркетплейси (Amazon, eBay, AliExpress, Etsy, а також локальні) зацікавлені у підтримці своєї репутації та боротьбі з шахрайством і порушеннями прав інтелектуальної власності на своїх майданчиках. Тому вони, як правило, мають власні політики щодо захисту торгових марок та процедури розгляду скарг від правовласників.

Як подати скаргу?

1. Знайдіть відповідний розділ/форму: На сайті кожної платформи зазвичай є розділ “Допомога”, “Правила”, “Політика щодо інтелектуальної власності” або щось подібне. Там ви знайдете інформацію про те, як подати скаргу на порушення прав на торгову марку, і, найчастіше, спеціальну онлайн-форму для цього.
2. Заповніть форму/напишіть звернення: Вам потрібно буде надати:
   • Інформацію про себе (власника ТМ або його представника).
   • Інформацію про вашу торгову марку: Назва, номер реєстрації, класи МКТП, посилання на реєстрацію (якщо є). Додайте копію свідоцтва.
   • Посилання на контент, що порушує права: Точне посилання на сторінку, акаунт, оголошення про продаж товару, пост тощо.
   • Опис порушення: Чітко поясніть, у чому полягає порушення ваших прав на ТМ.
   • Інші необхідні дані згідно з вимогами конкретної платформи.
3. Надішліть скаргу.

Адміністрація платформи розглядає вашу скаргу. Терміни розгляду можуть бути різними – від кількох днів до кількох тижнів. За результатами розгляду адміністрація може:

• Задовольнити скаргу: Видалити контент, що порушує права, заблокувати акаунт порушника, видалити оголошення про продаж контрафактного товару.
• Запросити додаткову інформацію: Якщо чогось не вистачає для прийняття рішення.
• Відмовити у задоволенні скарги: Якщо порушення не очевидне або ваша скарга недостатньо обґрунтована.

Звернення до адміністрацій соціальних мереж та маркетплейсів – це важливий інструмент у арсеналі захисту ТМ в онлайні. Він дозволяє оперативно реагувати на багато видів порушень без необхідності негайного звернення до суду.

Підрозділ 3.5: Судовий захист

Позасудові методи – це добре, вони часто дозволяють швидко “погасити пожежу”. Але що робити, якщо порушник ігнорує ваші вимоги, процедура “Notice and Takedown” не спрацювала, адміністрація соцмережі відмовила у скарзі, або вам потрібно не просто припинити порушення, а й стягнути збитки? У таких випадках залишається найпотужніший, хоч і найскладніший інструмент – судовий захист прав на вашу торгову марку.

Звернення до суду – це, по суті, ультимативна міра, до якої вдаються, коли інші способи вичерпані або є недостатніми. Суд може не тільки зобов’язати порушника припинити незаконне використання вашої ТМ, але й стягнути з нього компенсацію завданих збитків, зобов’язати знищити контрафактні товари, опублікувати рішення суду тощо.

Особливості судових процесів у сфері інтернет-права:

Судові спори, пов’язані з онлайн-порушеннями, мають свою специфіку, зумовлену самою природою інтернету:

• Питання юрисдикції: Де подавати позов? За місцем знаходження відповідача? Але ж його складно встановити, та й він може бути за кордоном. Чи за місцем вчинення порушення? А де воно “вчиняється” в інтернеті? Чи за місцем настання наслідків (збитків)? Це складні питання, відповідь на які залежить від конкретних обставин справи та законодавства.
• Ідентифікація відповідача: Як ми вже говорили, анонімність – велика проблема. Перш ніж подати позов, часто доводиться докласти зусиль, щоб встановити особу порушника (через запити до реєстраторів доменних імен, хостинг-провайдерів, інтернет-провайдерів, іноді із залученням правоохоронних органів).
• Збір та подання доказів: Довести факт порушення в інтернеті в суді – теж вимагає особливого підходу. Звичайних скріншотів може бути недостатньо. Суд може вимагати нотаріально засвідчені протоколи огляду веб-сторінок, висновки експертів, дані з веб-архівів. Важливо правильно зафіксувати докази, поки вони не зникли.
• Доведення збитків: Розрахувати та довести розмір збитків, завданих онлайн-порушенням (наприклад, від продажу контрафакту або від “крадіжки” трафіку), буває непросто.
• Технічна складність: Судові процеси в сфері інтернет-права часто вимагають залучення технічних спеціалістів та експертів для роз’яснення певних аспектів функціонування мережі, сайтів, реклами тощо.

Незважаючи на всі складнощі, судовий захист залишається найдієвішим способом відстояти свої права на торгову марку, особливо у складних чи систематичних випадках порушень. Рішення суду має обов’язкову силу і може стати вагомим прецедентом для запобігання майбутнім порушенням. Звісно, такий шлях майже завжди вимагає залучення кваліфікованих юристів, які спеціалізуються на захисті інтелектуальної власності та інтернет-праві.

Висновки

Захист торгової марки для онлайн-бізнесу та e-commerce – це, іншими словами, необхідність. Специфіка цифрового середовища вимагає особливої уваги при виборі класів МКТП (особливо Клас 35), реєстрації доменних імен та присутності в соціальних мережах. Пам’ятайте, що реєстрація ТМ та домену – це різні процеси.

Інтернет створює нові загрози: кіберсквотинг, контрафакт, фейкові акаунти, фішинг. Боротьба з ними ускладнена анонімністю та транскордонним характером мережі.

Проте, інструменти захисту є: постійний моніторинг, процедури “Notice and Takedown”, вирішення доменних спорів (UDRP), звернення до адміністрацій платформ та судовий захист.

Ключ до успіху – діяти на випередження: реєструйте ТМ вчасно, ретельно обирайте класи, моніторте мережу. Захист бренду в онлайні – це, там не менше, постійна робота.

Юристи Polikarpov Law Firm готові допомогти вам на всіх етапах – від реєстрації ТМ для вашого онлайн-бізнесу до боротьби з порушеннями. Звертайтеся, щоб ваш бренд був надійно захищений у цифровому світі!